💋 Нерозділене кохання на біологічному рівні дуже схоже на залежність.

Мозок звик до щоденної «дози»: повідомлень, зустрічей, розмов, надії. І коли це раптом зникає, починається синдром відміни.

🤎 Саме тому перші тижні такі важкі:- тягне написати- здається, що без нього/неї порожньо- тіло тривожиться- думки крутяться по колуЦе не кохання, а звичайна нейрохімія, яка має свій термін дії і може минути швидше, якщо їй допомогти.

🤩 Що реально допомагає пройти цей період:◾️ пріоритет на сон і режим, мозок не відновлюється у виснаженні◾️ фізична активність щодня (від 30 хв і більше), навіть проста прогулянка знижує рівень стресу◾️ соціальний контакт, важливо не залишатись наодинці з емоціями- заняті вечори та нові вечірні ритуали, бо саме в цей час «накриває» найбільше◾️ щось, що буде приносити приємність тілу, психіці✖️ Не потрібно терміново шукати нового партнера, щоб «полікуватись». В моменті це може здатись хорошим рішенням, але воно помилкове. Зараз потрібно заповнити порожнечу життям, а не іншою людиною.

📌 Крім того, в спробі «перекрити» біль новими стосунками високий ризик втрапити в «не ті» відносини, або пропустити дійсно цікаве знайомство.

🤩Запам’ятайте: ломка минає. Але тільки якщо не годувати її щоденними «дозами» контакту.

🤩 Що варто зробити одразу ж:◾️ припинити дивитись сторіс людини, перевіряти онлайн-статус◾️ відписатися в соцмережах, щоб не було жодних нагадувань◾️ прибрати переписку в архів чи видалити ◾️ ввести жорстке обмеження: 30 днів без жодного нагадування про цю особу (мається на увазі те, що ви можете контролювати. Наснився сон з цією людиною - не під нашим контролем. Включити «вашу» пісню лягти і страждати - ну ви зрозуміли;)❓

А що вам допомагало пережити нерозділені почуття?#стосунки #пара #психологія