Погроми в ЄС, відключення Starlink, посилення тиску Адміністрації Трампа. Що за одночасний збіг?
Останні кілька тижнів стали багатими на загострення політичних криз. Якщо певні події були очікуваними — як-от посилення тиску на Україну напередодні проміжних виборів до Сенату США, — то погромів на вулицях Франції ніхто не чекав. Тож давайте детальніше.
🇺🇸 США
понад 40 млрд $ витрат на війну з Іраном;
понад 120 млрд $ додаткових витрат через здорожчання пального;
відсутність позитивних «перемог» до проміжних виборів 3 листопада.
Наслідки? Потрібне швидке рішення та цап-відбувайло.
Першим «рішенням» стала угода з РФ на постачання 4,8 млн т протягом 3 місяців, яку Адміністрація Президента США презентувала як вирішення питання дефіциту та шлях до падіння цін. Хоча спікери забули згадати, що це денна норма споживання США та що вони самі експортують близько 6 млн барелів нафти на місяць.
Другим стала Україна. Нібито удари по російських НПЗ спричинили зростання цін на нафту Brent до 110 $ за барель.
Проте Україна зменшила переробку дизельного пального на обсяг у районі 5,5–6 млн т за період квітень–вересень, тоді як блокада Ормузької протоки зменшила експорт нафти більш ніж на 2,8 мільярда барелів порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Ще раз: 6 мільйонів проти 2,8 мільярда! Тому таке висвітлення України як «крайньої» не має нічого спільного з реальними причинно-наслідковими зв’язками.
Екзитполи напередодні 3 листопада дають схожу оцінку. Дії Білого дому схвалює лише 31%, при цьому 68% респондентів не схвалюють його економічну політику.
Висновок — роздмухування кризи не тільки між США та Україною, а й у ЄС підіграє агресії РФ та не має нічого спільного з реальними причинно-наслідковими зв’язками. Постійні візити посланця Віткоффа до РФ лише посилюють це враження.
🇪🇺 ЄС
У ЄС усе почалося з «невідомих» БПЛА, які почали зривати авіасполучення та атакувати військові транспортні літаки. Далі — «виснаження» від війни на території України.
Але ж ніхто не очікував протестів «студентів» у балаклавах і з коктейлями Молотова, які розносили фірмові бутіки Louis Vuitton, Rolex, Graff та низки інших дорогих брендів. Періодично відволікаючись на підпали ратуш або розмальовування історичних будівель і пам’ятників балончиками з фарбою.
Почали у Французькій Гвіані (заморському департаменті Франції), а вже за тиждень — у Парижі. Неочікувана синхронність, правда? Далі — Бельгія, Італія, Португалія і так далі.
Понад 500 тис. — тільки в Парижі. Вимоги — покращення освіти, зниження цін на дизель або, увага, — протести проти системи добровільної мобілізації в Німеччині.
Звісно, ультраправі активно супроводжували ці події. Рейтинг Марін Ле Пен на тлі соціальних протестів зріс уже на 4% у загальнонаціональному вимірі.
І тут Financial Times випускає статтю із заголовком: «Європа розслідує можливий російський вплив на заворушення у Франції».
Відверто, чи могли б настільки масштабні події збігтися в такому проміжку часу й бути настільки вигідними РФ? Дуже навряд.
Агресор добре функціонує за кордоном і вже показав: щойно ЄС намагається включитися в питання врегулювання війни або вплинути на політику Білого дому, починаються або «жовті жилети», або протести фермерів.
Мовляв, думаєте, у вас усе добре і є ресурс на зовнішню політику? Ми зараз вам нагадаємо.
І ще один показовий момент. 🇸🇰 Словаччина 26 жовтня відновить переговори з Росією в Москві — уперше з початку повномасштабного вторгнення в Україну, повідомляє Reuters. Обговорюватимуть постачання нафти й газу, атомну енергетику та економічне співробітництво. І це попри плани ЄС повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року.
Схоже, активізувалися точкові дії з повернення РФ до контактів із членами ЄС після сходу з дистанції ключового союзника Орбана. І це ще один привід уважніше придивитися до того, що відбувається одночасно на різних політичних майданчиках.
Підсумовуючи.
До середини листопада на Україну йтиме шалений тиск від Білого дому для прийняття ультиматумів РФ. Хотілося б розпочати справді конструктивний діалог щодо припинення вогню, але передумов для цього немає.