Попри падіння експорту, зарплати в агросекторі продовжують зростати. І подекуди — дуже відчутно.За даними OLX Робота та Work.ua, аграрні професії за останній рік додали в оплаті праці:🌾 агроном — 32–33 тис. грн (+5%)🍎 садівник — 29–31 тис. грн (+20%)🚜 механізатор — 32–35 тис. грн (+27%)🚜 тракторист — 35–37 тис. грн (+28%)📦 логіст — 37–40 тис. грн (+17%).Найбільше зростання — у сезонних працівників. У деяких випадках оплата зросла майже втричі — з близько 12 тис. до 38 тис. грн.І це на фоні непростої ситуації з експортом. За першу половину серпня Україна експортувала 794 тис. тонн агропродукції — близько 30% від потенційних можливостей.Знищені склади, удари по логістиці, заблоковані маршрути, постійні обстріли — все це напряму б’є по аграрному бізнесу.Але галузь продовжує працювати.Її сила — у диверсифікованості та тому, що аграрне виробництво розосереджене по всій країні. Воно дає людям роботу, формує валютну виручку і, що не менш важливо, залишає в Україні економічну основу для майбутнього.
🌾 Засідання Аграрного комітету ВРУ - експорт, рослинництво та інвестиції у переробку.Перше - обговорили з Міністром аграрної політики питання зберігання та проблем експорту.Обʼєктивно, море замінити з релевантною вартістю логістики - неможливо.🚂 Залізниця тягне близько 800/900 тис тонн на місяць.Дунай раніше перекривав вдвічі більше, однак через аномальні посухи показники на рівні залізниці.🚛 Дрібний залишок - за фурами.Вихід? Точкова модернізація інфраструктури, збільшення обсягів зберігання та відновлення моря. На жаль, без цього ніякого повноцінного експорту.💰 Станом на зараз домовлено про забезпечення рукавів для зберігання зернових на рівні $10 млн.🇺🇳 FAO - близько $700 тис🇪🇺 Євросоюз -близько €1 млн🇺🇸 Фонд The Howard G. Buffett - близько $6,5 млн та ще декілька донорів.Друге - покращення інвестицій та європейських стандартів. 🇪🇺🐟 № 12384 «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» - підтримали доопрацьований проект. Зокрема:законодавче закріплення обов’язковості дотримання публічних інтересів та гарантії вільного доступу громадян до водних об’єктів;унормування застосування кормів для годівлі водних біоресурсів для убезпечення впливу на питну воду для населення;додаткове уточнення щодо заборони рибогосподарської діяльності на всій площі заповідних земель і в їх охоронних зонах.🇪🇺 Також комплексний законопроект в межах Кластеру 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика».№ 15058 «Про імплементацію законодавстваЄвропейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сферсанітарних та фітосанітарних заходів». Передбачає:передбачається уточнення та гармонізація термінології і процедур авторизації харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, новітніх харчових продуктів;оновлено перелік тканин тварин («ризикових матеріалів»), які можуть бути переносниками «коров’ячого сказу»;хвороби тварин діляться на 5 категорій. Для найнебезпечніших (А та Е)запроваджено обов’язок негайного сповіщення органів влади та інформуваннягромадськості протягом 24 годин та ряд інших точкових змін.🇺🇦 Тому повертаємо до євроінтеграції ще посилення блоку переробки та інвестицій. Більше результатів чекаємо у вересні.
🇺🇦 Молодь часто називають майбутнім України.Але хіба це тільки майбутнє? Це і є Україна сьогодні! 💙💛Саме молоді люди зараз воюють і волонтерять, запускають бізнеси, створюють технології, працюють у міжнародних компаніях, розвивають свої громади й народжують ідеї. 🚀Україна не може дозволити собі чекати, поки настануть «кращі часи». Бо саме зараз відбувається адаптація України до нового зовнішньополітичного та національного формату життя. Формату, де ми відходимо від ролі "запасного" і маємо можливість впливати на шахову дошку повноцінно. То ж тільки зі світлою головою та енергійним розумом ми зможемо вижити та розвиватися. Зараз в Україні близько 7,6 млн молодих людей. Це колосальний потенціал, який є більшим за все населення ряду країн ЄС. І результати вже є! Наша молодь віком до 25 років створили вже понад 900 нових бізнес-проєктів за програмою «Власна справа» та внесли свій вклад у відкриття 141 тис нових ФОПів за цей рік. Наші спортсмени до 19 років вийшла у півфінал Чемпіонату Європи з футболу U-19. Юні школярі здобула на Міжнародній математична олімпіада (IMO 2026) у Шанхаї 6 нагород, і перераховувати можна довго. І я мрію, щоб так було і надалі, щоб кожен молодий українець бачив перспективу саме тут — в Україні. У власній справі. У технологіях. В аграрному секторі. У науці. Байдуже де, ми знайдемо достойне місце для кожного. Україна потребує тих, хто скаже:«Я хочу бути частиною цієї країни. Я хочу її змінювати. Я хочу будувати своє майбутнє саме тут».З Днем молоді! 🎉Вірте у свої сили. Вірте в Україну. І не бійтеся починати. 💙💛
🌾 Позитивно оцінюю напрацювання профільного міністерства та уряду щодо підтримки аграріїв у нинішній ситуації.Продовження пільгового кредитування за програмою «5–7–9%», державні гарантії, пом’якшення вимог до агровиробників, розширення можливостей Дунайського коридору та сухопутних маршрутів — це необхідні рішення. 👍Так само важливим є тимчасове зниження мінімальних експортних цін на зерно. Коли логістика різко дорожчає, а закупівельні ціни всередині країни падають, державні правила мають відповідати реальній економіці.Але сьогодні вже очевидно: масштаб проблеми значно більший.За оцінкою Всеукраїнської аграрної ради, агросектору потрібно близько 500 млрд грн для проведення осінньої та весняної посівних, виплати паїв, обслуговування кредитів і збереження виробничого циклу.🌾 Урожай є, але його складніше продати.🚛 Логістика дорожчає.📉 Закупівельні ціни падають.💰 А витрати нікуди не зникають.І тому сьогодні питання вже не лише в тому, як допомогти аграрію продати зерно.Питання — як не допустити розриву всього фінансового циклу аграрного виробництва.На мою думку, тут потрібна комплексна державна позиція:✅ Перше — забезпечити доступний обіговий ресурс. Програма «5–7–9%» та державні гарантії мають реально давати підприємствам можливість пройти цей складний період.✅ Друге — максимально розширювати альтернативну логістику. Дунай, залізниця, західні сухопутні маршрути — кожна додаткова тонна, яку ми можемо вивезти, це кошти, що повертаються в українську економіку.✅ Третє — продовжувати відкривати нові ринки. Українська продукція повинна мати якомога більше напрямків збуту, щоб проблеми одного маршруту чи одного ринку не блокували всю систему.✅ Четверте — окремо працювати з борговим навантаженням. Там, де підприємство має активи, землю, урожай і перспективу роботи, але тимчасово втратило ліквідність через логістичну кризу, держава має допомогти пережити цей період, а не довести бізнес до банкрутства.✅ П’яте — прискорювати розвиток переробки.Бо ми не можемо нескінченно вирішувати проблему лише шляхом пошуку нових маршрутів для експорту сировини. Чим більше продукції ми перероблятимемо в Україні, тим більше доданої вартості, робочих місць, податків і валютної виручки залишатиметься в державі. 🇺🇦500 млрд грн — це не просто потреба аграрного сектору. Це ціна збереження наступного виробничого циклу.Якщо сьогодні ми допоможемо аграрію пройти цей фінансовий розрив — він посіє восени та навесні, збере врожай, виплатить зарплати, податки, орендну плату й поверне кредити.Якщо ж частина господарств зупиниться — наслідки побачимо вже наступного року.Саме тому зараз важливо не просто реагувати на кризу.Потрібно не допустити, щоб проблема експорту врожаю-2026 перетворилася на проблему посівної-2027.🌱 Це вже питання не підтримки окремої галузі.Це питання економічної стійкості України.
🌾🚢 Алжир готовий купувати українську агропродукцію. Але як її доставити?28 липня Україна домовилася з Алжиром про розширення аграрної торгівлі. Йдеться про стабільні поставки пшениці, сухого молока та м’яса птиці. І це справді важливо, адже Алжир є одним із найбільших імпортерів української пшениці.❗️Але тепер головне питання — як реалізувати ці домовленості?Рентабельний шлях фактично один — морем. Проте порти Великої Одеси сьогодні працюють із серйозними обмеженнями через постійні російські атаки.Частину вантажів уже переорієнтовують на Дунай та румунську Констанцу, але:🔹 логістика подорожчала на 30–40%;🔹 альтернативні маршрути фізично не здатні повністю замінити потужності Великої Одеси.📊 І проблема значно ширша, ніж одна угода з Алжиром.Росія фактично намагається заблокувати український експорт саме у розпал жнив.Станом на 28 липня українські аграрії вже намолотили:🌾 10,65 млн тонн зерна нового врожаю;🌾 6,61 млн тонн пшениці;🌾 3,49 млн тонн ячменю.➡️ Продукція є.➡️ Попит на неї є.❌ Але залишається ключова проблема — доставити її покупцю.💰 У першому кварталі цього року аграрний сектор забезпечив $6,3 млрд експорту, або 62% усього українського експорту.Тобто шість із кожних десяти доларів експортної виручки України сьогодні приносить саме агросектор.Тому зупинка морських портів — це удар не лише по аграріях. Це удар по:🔸 валютній виручці;🔸 державному бюджету;🔸 курсу гривні;🔸 зайнятості;🔸 економічній стійкості країни.⚠️ Всеукраїнська аграрна рада попереджає: якщо повноцінний морський експорт не буде відновлений, протягом маркетингового року 2026/27 на внутрішньому ринку може накопичитися 27,4–32,4 млн тонн агропродукції.А це вже означає:📉 падіння внутрішніх цін;🏗️ дефіцит елеваторних потужностей;💳 проблеми з кредитуванням;⚖️ ризик банкрутств агропідприємств.Перші тривожні сигнали вже є. П’ять компаній Dnipro Agro Group звернулися до суду щодо захисту від банкрутства. Це не обов’язково є прямим наслідком блокування портів, але тенденція дуже насторожує.💡 Що робити?У цивільній площині відповідь очевидна — інвестувати в альтернативну логістичну інфраструктуру, розширювати можливості експорту через Дунай, розвивати перевалочні потужності та механізми страхування. Саме про це ми писали раніше.Але поки Росія продовжує терор портової інфраструктури, ключову роль відіграють Збройні Сили України.🇺🇦 За останній час українські сили завдали серії ударів по російській портовій інфраструктурі та зернових терміналах у Чорному морі, що вже призводить до перебоїв у роботі окремих об’єктів.📌 Наскільки це чутливо для агресора?Щороку Росія експортує через чорноморські порти близько 20 млн тонн агропродукції. Якщо брати лише зернові та олійні культури, це понад $5 млрд валютної виручки.Саме тому дзеркальний економічний тиск може стати одним із найсильніших аргументів для припинення ударів по українських портах.Бо без безпечного моря немає повноцінного експорту. А без експорту сьогодні немає сильної української економіки. 🇺🇦
⛽🌾 Нафта проти зерна — що чекає економіку України та РФ?За період далекобійних ударів по російським НПЗ, агресор орієнтовно отримав збитків на понад 💰 $7 млрд.Зараз інтенсивність ударів безпілотних систем трохи впала, в тому числі через зміну цілей для ураження. Так, за перші двадцять днів липня експорт нафтопродуктів з чорноморських портів упав майже вдвічі до 📉 1 млн тонн через знищення понад 45% дрібних танкерів.Найбільша проблема, що загальний експорт з РФ тримається на рівні 4,2 млн барелів на добу, що є відносно високим показником за останні роки. Більше половини складає “безпечний” експорт в Індію нафти Urals.👉 Головний нюанс тут — ціна.Якщо у грудні 2025 року ціна коливалася 💵 $35–50 за барель, то через відсутність прогресу кризи на Близькому Сході, ціна зросла до 📈 $65–88 за барель. Тобто майже вдвічі.🇺🇦 В нас ситуація інша.Хоча ціни на зернові зростають, через обстріли Чорного моря вивезти зерно нормально ми не можемо. Знову проблеми неготовності сухопутної інфраструктури.🚢 З такими темпами кожен місяць простою одеських портів коштуватиме Україні 💰 $2–2,5 млрд збитків.Точково компенсувати блокаду моря сухопутним маршрутом, як це зробила РФ та Індія, ми не можемо.⚠️ Найгірше — що це стала проблема, з якою ми стикаємося не вперше.Але небажання крупних інвестицій зрозуміле. Всі розуміють, що собівартість сухопутної логістики ніколи не буде дешевше морської.А тому хто захоче вкладати 💶 $2–3 млрд в одну ділянку колії для переходу на 1435 мм, чи 💶 $1–1,5 млрд в підхідну мережу Констанци? Вкладати мільярди в бізнес, який завтра не буде потрібен, — бажаючих 0.❓То що робити?👉 Головний шлях — змінити підхід.По-перше, це має бути інвестиція з подвійним призначенням, яка зможе адекватно завантажити інфраструктуру навіть з відкритим морем.По-друге, це має бути політичне рішення України та ЄС утримувати такі шляхи як стратегічні артерії, а не просто комерційні об’єкти.1️⃣ Поглиблення Дунаю.Ми маємо забезпечити стабільний “тиловий” водний шлях на Румунію. Інвестувати бодай 💶 $0,5–1 млрд зараз Союз може собі дозволити. Забезпечити ще близько 💶 $20 млн на рік від АМПУ для утримання паспортних глибин зможемо і ми, спільно з партнерами.2️⃣ «Укрзалізниця» має включитися.Пора відпрацювати з суміжниками реальні сталі маршрути та визначити точки інвестиції (колія, сухі порти). Ми будемо частиною залізничної мережі ЄС в будь-якому випадку, то навіщо відкладати.3️⃣ Посилити роботу ЕКА (експортно-кредитне агентство) — розширити пакет гарантій та суми для ризикових експортних операцій.🇺🇦 Тому працюємо. Наше завдання — оперативно мінімізувати черговий терор від РФ, не зупинивши економіку України.
❄️ Чи готові громади Хмельниччини до важкої зими?Імовірність нарощування обстрілів тепло- та енергогенерації вкрай висока. ⚡Чи можна зараз повністю захистити енергосистему, щоб гарантувати спокійну зиму? На жаль, ні.Але можна зробити так, щоб громади ставали менш залежними від централізованого електропостачання. На мою думку, саме це є одним із правильних напрямків. Тут ми маємо діяти на випередження.🏫 Волочиська громада продовжує системно рухатися саме цим шляхом. Після встановлення сонячних електростанцій на КП ВКГ «Джерело», багатопрофільній лікарні, адміністративній будівлі міської ради та Центральній бібліотеці, наступним об’єктом стане Волочиський ліцей імені Героя України Максима Отінова.🔋 Проєкт передбачає встановлення гібридної сонячної електростанції потужністю 25 кВт із системою накопичення енергії на 288 кВт·год. Це означає, що заклад зможе працювати автономно навіть під час тривалих відключень електроенергії.🤝 Проєкт реалізується на умовах співфінансування:70% — кошти державного бюджету,30% — кошти громади.Чому це важливо?Тому що енергонезалежність сьогодні — це вже не про економію на рахунках за електроенергію.Це про можливість лікарні працювати без генератора. Про школу, яка може продовжувати навчальний процес. Про водоканал, який забезпечує людей водою навіть у найскладніші моменти.🛡️ Фактично, це вже питання безпеки громади.Приємно, що ця робота не починається з нуля. Свого часу Благодійний фонд сім’ї Лабазюк «Ми поруч» також долучився до посилення енергонезалежності об’єктів громади. Тоді це виглядало як інвестиція в майбутнє. Сьогодні бачимо, що це було стратегічне рішення.☀️ Безумовно, одна сонячна електростанція не вирішить усіх проблем. Проте якщо кожна громада матиме енергонезалежні лікарні, школи, водоканали та інші критично важливі об’єкти, навіть найскладніша зима вже не виглядатиме такою загрозливою.
Кадровий голод. Чи достатньо лише знайти нових працівників?Все частіше, спілкуючись із підприємцями, аграріями чи керівниками виробництв, чую одну й ту ж проблему. Не кредити. Не податки. Не логістика.Люди.Понад 1 млн залучений до оборони країни, близько 3 млн працездатного віку виїхала за кордон, ще частина змінила професію. Як наслідок — бізнес дедалі частіше конкурує не за ринки збуту, а за кваліфікованого працівника.Чи можна вирішити цю проблему лише підвищенням зарплат? Частково. Але не повністю. На мою думку, є кілька обов'язкових напрямків для держави, без яких кадровий голод лише посилюватиметься.Перший - звісно, повернення українців та залучення точкових програм за участі мігрантів без гарантій їхнього осідання в Україні. Як не крути, ми потребуємо близько 4 млн додаткових "пар рук", тому без збільшення загального ресурсу важко закрити всі потреби. Другий — професійне перенавчання. В Україні за спеціальністю працює менше 30% громадян, тому людина має отримати можливість за кілька місяців опанувати спеціальність, яка потрібна економіці вже зараз, а не через п'ять років.Третій — тісніша співпраця освіти, роботодавців та держави. Ми не повинні підлаштовувати запити економіки до наявних кадрів, навпаки - більшість замовлень на підготовку має базуватися на плановій потребі спеціальностей в коротку - 2-3 роки. І тут знову, акцент на профосвіту! Мода на "ВИШі" та диплом заради диплому має залишитися в минулому. Четвертий — розвиток малого бізнесу. Кожен новий підприємець — це не лише власна справа, а й нові робочі місця та розширення українського економічного ланцюжка. До речі, за І півріччя 2026 року в Україні відкрили понад 140 тис нових ФОПів, а загальна кількість діючих бізнесів перевищила 1,83 мільйона, що дуже радує в нинішній час. Саме тому позитивно оцінюю запуск урядової програми «Грант на професійний розвиток», яку реалізують ще попередній склад Мінекономіки з Державною службою зайнятості. До 30 тисяч гривень на навчання, цифрова подача заявки та можливість швидко отримати нову професію — це реальний інструменті відповіді на кадровий виклик.Втім, не менш важливо, щоб поруч працювали програми підтримки підприємництва. Бо людина після навчання повинна мати можливість не лише знайти роботу, а й створити її для інших. Тут ми маємо хороший приклад у Наркевицькій громаді.Оксана Карпавічіене, скориставшись грантовою програмою служби зайнятості, отримала 250 тисяч гривень на розвиток тепличного господарства. Закуплено сучасне обладнання, розширюється виробництво, створюються нові робочі місця.Безумовно, жодна програма не вирішить проблему одномоментно. Проте якщо ми одночасно будемо інвестувати у професійний розвиток людей, підтримувати підприємців та створювати сучасний ринок праці, це вже буде не боротьба з наслідками, а системне вирішення однієї з найбільших економічних проблем країни.Наостанок ще одне з ключових моментів - зрозумілий механізм бронювання. Збройні сили мають планувати свій потенціал, як і бізнес. Спільно з Урядом, обговорюємо зміни до чинних підходів в сторону фіксації. З 3 липня механізми посилили - прибрали сумісників, осіб, які мають відстрочку та переглядають критичність більшості підприємств. Але розглядають ще призупинення бронювання в "Дії". Які наслідки? Кожні 5-6 місяців всю економіку країни хитає, при тому саме білу. З офіційним працевлаштуванням, сплатою ЄСВ, ПДФО та військового збору. Чи це добре для економіки та обороноздатності? - питання риторичне.
Помста" Туреччині? Що буде зі зростанням обстрілів та військовим керівництвом. Вчора РФ вдарила по порту Одеси, знищивши балкер з кукурудзою під прапором Гвінеї-Бісау, загинуло 10 чоловік. Нюанс полягає у тому, що попри нейтральний прапор, судно належало Туреччині і РФ точно про це знала. Що стало з "нейтральними" стосунками між країнами? - сталася зміна політичного вектору Туреччини. Незважаючи на членство в НАТО, у 2019 році Туреччина придбала російські комплекси С-400 (коли вони ще вважалися передовими), що дуже негативно вплинуло на стосунки з США, та призвело до відмови продати Туреччині F-35. Світові змі пророкували умовне зближення країн.У лютому 2022 Туреччина умовно натиснула кнопку "утриматися" у війні Україна-РФ закривши Босфор (за що, безумовно, дякуємо), але не надавала нам підтримку, навпаки, добре заробляла на торгівлі російськими товарами. Але два тижні тому Ердоган заявив - "Ми пропонуємо нашу військову підтримку Україні, і крім того, в рамках можливостей PURL ми також робитимемо внесок, задовольняючи потреби України". Більше того, Туреччина намагаєть продати ці С-400 третій країні, щоб отримати доступу до F-35.Додатково Туреччина почала ретельніше дотримуватися санкцій. Тільки за період січень-квітень 2026 року імпорт з РФ скоротився на 22,8%, що позбавляє агресора мільярдів доларів валютної виручки. Чому це важливо: Туречиина має 2-гу армію в НАТО. Фактично, разом з Україною вона могла б не тільки повністю закрити Європейський континент, а й запропонувати "парасольку" інтересам США та НАТО на Близькому Сході. Останнього Білий дім зараз дуже потребує. Безумовно це дуже спрощений сценарій, і мусульманська Туреччина не буде поспішати включатися на Сході. Але зближення точно почалося, і для нас це важливо, як в ситуативному питання наповнення PURL, зокрема засобів ППО, так і довгостроковому векторі. Поглиблення прямої співпраці, до речі, прямо буде прямо залежати від нового Міністра оборони.А ось з ним - питання поки не зрозуміле. Громадськість розширила перелік вимог, і тепер питання стоїть не тільки у поверненні Федорова, а й недопущенні відкату поступової реформи війська, зокрема на рівні Генштабу. Вчора Президент провів зустрічі з чинними генералами, зокрема тими, хто висловився з підтримкою результатів Федорова. Зустрічі з Михайлом Драпатим, Євгенієм Хмарою, Олегом Апостолом та рядом інших досвідчених військових говорять про те, що сценарій зміни і Міністра, і Главкома цілком реальний. Проте жоден з них не зможе одноосібно щось «реформувати», потрібна спільна візія. Можливо за питанням зміни міністра ми дійшли до глибшого перезавантаження системи?❓ Чого ви очікуєте від можливих кадрових рішень у військовому керівництві?- Повернення колишнього Міністра Федорова — решта змін другорядні.- Нового Міністра з воєнним досвідом, решта другорядне.- Кадрове перезавантаження і Міністерства, і Генштабу.
Уряд без Міноборони. Де радіти, а де ні?Призначення Прем’єр-міністра Сергія Корецького не викликало питань: 289 “ЗА”, як і пакетне голосування за міністрів.Колеги по Раді: Денис Маслов (Мін’юст) та Віталій Безгін (Мінрегіон) — всі отримали максимальну підтримку. Люди з позитивним реноме, активними напрацюваннями за своїм профілем та іміджем колег у галузях.Колишні міністри: Денис Шмигаль (Віце-Міненерго), Сергій Марченко (Мінфін), Денис Улютін (Мінсоц), Віктор Ляшко (МОЗ), Матвій Бідний (Мінспорт) — люди, які тихо, але впевнено виконували свою роботу.Нові, але працювали в органах влади: Андрій Бутенко (Міносвіти), Іван Виговський (МВС), Микола Калашник (Мінінфраструктури), Віталій Кім (Мінвет), Оксана Ферчук (Мінцифри), Всеволод Ченцов (Євроінтеграція) — люди, які зарекомендували себе як надійні виконавці з бажанням росту. Тож такий шанс їм було надано.Окремо відмічу повернення Мінагрополітики. Ми з Комітетом давно працювали над цим питанням, і новий Прем’єр-міністр цю позицію повністю розділив. Країна з 30% ВВП в агросекторі не може бути без міністерства!Аналогічно, як і без фахового очільника. Вітаю Тараса Висоцького з довгоочікуваним призначенням, яке він відверто напрацював за роки роботи з величезним агросектором!По Міноборони та МЗС — питання заміни Михайла Федорова відверто не мало підтримки в залі. Громадськість зібралася біля театру ім. Івана Франка, демонструючи відсутність підтримки заміни колишнього Міністра на Ігоря Клименка.Це бачать і Рада, і Офіс Президента. Відповідно, жодного подання на очільника Міноборони в порядку ст. 106 Конституції Парламент не отримав.Тож зараз у нас буде час на громадський діалог і розвиток подій щодо Міноборони.
TGLIST.COM.UA
