Знаєте, я не вірю, що історія «Сформувати пасивний дохід і відпочивати на пляжі під пальмами» – принесе щастя. Гадаю, це ілюзія, якою годують тих, кому згодом продадуть курс по тому, як продавати курси.

Не те що б я бачив щось погане у відпочинку. Ні, це все ж краще, ніж цілими днями батрачити й не могти приховати свою роботящість через надміру засмаглу шию, чи постійні болі в поясниці. Це крайнощі.

Але всі періоди, коли життя по-справжньому приносило радість, особисто у мене повʼязані з боротьбою. Коли ставиш ціль і вона не дається. Бʼєшся в невидиму стіну, не розумієш, чому не виходить.

А коли (і якщо!) проламуєш барʼєр – відчуття неймовірне. Повне усвідомлення, що пізнав реальність ширше, зрозумів краще, як вона працює. Наче всесвіт промовляє: «Молодець, я знав, що ти роздуплишся».

Та навіть коли не виходить – краще поспіль 17 разів програти, чим лежати, розповідаючи собі про особливу депресію та несправедливість світу.

Які блять пальми, який нахуй пляж! Борися сука, заряди свій дух випробуванням!