Мені наснився сон, яких давно не було: яскравий, дивний, емоційний. У цьому сні був кривдник, який хотів за мій рахунок самоствердитись перед іншими. Ним була дуже близька мені людина, яка ніколи б не мала такого наміру (символ частини мене). Десь останні два роки, якщо прокидаюсь від кошмару, то цілеспрямовано одразу намагаюсь заснути, щоб повернутись і дати кривднику пизди. Дуже цим насправді пишався. Але сьогодні було інакше. Сьогодні я відчув, що забіяка інший, дуже сильний і чимось на мене схожий. Він явно хотів боротьби і я до неї був готовий, але, натомість, мені вдалося покинути це поле битви, сказавши, що я не поводитимусь, як він, що це не круто. Я не битимусь і якщо йому від цього легше – нехай вважає себе переможцем, мені усе одно. Публіка, за рахунок якої кривдник намагався самоствердитись – дуже радісно прийняла моє рішення, а він розплакався. Сон закінчився і з мурахами на шкірі я одразу взявся записувати ідеї, які полились крізь шпаринку нових усвідомлень. Центральна звучить так: бути собою, бути справжнім – ось ключ до сердець інших людей і, в першу чергу, самого себе.