Той тиждень, який за народною традицією називають Масляною, або Масницею, в церковній традиції зветься Тижнем сирним, масляним, або Сирною седмицею. Таку назву цей тиждень отримав через те, що впродовж нього дозволяється вживання молочних продуктів (відтак, і сиру), а також яєць. До того ж, цей тиждень є загальницею, тобто одноденних постів у середу і п’ятницю немає. Починається Сирна седмиця з Неділі м’ясопусної, а закінчується Неділею сиропусною, коли «відпускається сир» (тобто, добровільно християни відмовляються його вживати), адже далі настає період Великого посту. Але попри схожість щодо продуктів споживання, народна Масляна та Сирна седмиця дуже різняться за змістом та характером їх проведення. Якщо звичаї народної Масниці, здебільшого, спрямовані на веселощі, гуляння, загравання, пустощі і щедрі частування, то для вірян Сирна седмиця – це останній підготовчий тиждень до Великого посту, в який бажано увійти з миром і спокоєм у душі. На Сирному тижні у храмах вже не звершується Таїнство шлюбу (вінчання). У середу та п'ятницю не служиться літургія. А з середи вже починають читати покаянну молитву преподобного Єфрема Сиріна.Останній день Масляної – Неділя сиропусна, прощена. В цей день не лише за церковною, а й за народною традицією прийнято «прощатися» – просити у рідних і ближніх прощення за кривди чи гріхи, вчинені навмисно чи ненароком. Олекса Воропай в етнографічному нарисі «Звичаї нашого народу» фіксує також давню традицію у Прощену неділю відвідувати цвинтарі, щоби просити прощення у спочилих родичів. Такий звичай Церква теж вітає, нагадуючи, що спочилих рідних завжди можна вшанувати також молитвою і ділами милосердя.