Цей екшн для мене надмірний і досі не до кінця зрозумілий.У історії дісно щось є, але читаючи її, я постійно почувалась, ніби лишаюсь у парі кроків від того, щоб цю суть вловити.Тож як і у випадку з першим томом, спишу це на культурну різницю у менталітеті, бо історія досі здається мені надто корейською.📖 «Поклик пекла», том 2✍️ Йон Санхо, Чхве ҐюсокУ задумі щось дійсно є: пересічні і непересічні люди геть неочікувано отримують пророцтва про власну смерть, і цих пророцтв ніяк не відвернути.І доки релігійні фанатики доводять, що кожен адресат пророцтва так чи інакше винен, навіть якщо усіма силами заперечує це, у цій частині автори доводять ідею до абсурду, коли пророцтво звучить на адресу щойно народженої дитини🧠Є ще кілька непоганих поворотів. Деякі логічні і закономірні, деякі навіть вибухово неочікувані.Багато боротьби, зовнішньої і внутрішньої, багато тригених питань і дуже-дуже стрімка динаміка.Але мені все це виглядає надто відірваним від реальності - можливо, тому, що звичних мені реалій тут дійсно нема.І саме через це, історія не викликає ані захвату, ані захоплення, ані якихось інших емоційних реакцій. Вона просто є, але не зачіпає.Ймовірно, на екрані вона б справила краще враження за рахунок візуальних ефектів - але це не точно. Перевіряти не планую😁Одним словом, метчу так і не сталося, історія однозначно не для мене. Varvar Publishing