На фото — передсмертна записка Ізраеля Кіза, одного з найбільш відомих серійних вбивць США, історія якого згадується у книзі «Серійний вбивця по сусідству». І тут я пишу про нього, бо в якомусь сенсі його можна зарахувати до #вбивчіписьменники — звісно шо із великою натяжкою, але най буде. У листі — претензійна поезія Кіза, присвячена вбивству. Прочитати важко, тому в коментарях опублікую окремо оригінал і переклад (не літературний), щоб ви мали шанс «насолодитися» цим пафосом і нарцисичним самодрочерством. Справа Кіза досі викликає величезну цікавість у трукрайм спільноти, і дехто схильний вважати його ледь не генієм (цю ідею він і сам активно транслював), тоді як інші поділяють думку, що чувак просто був лише трошки розумнішим за середньостатистичного викритого серійника, бо спромігся ретельніше продумати, як роками уникати покарання і лишатись непоміченим.🩸 За офіційними даними, на його руках кров 3 людей. Під час допитів ФБР, він натякав, що жертв було близько 11, але ця інформація ніколи не була підтверджена. За деякими легендами, це число значно більше, але є серйозні причини у цьому сумніватись. Для дослідників трукрайму, він цікавий тим, що і сам непогано дослідив трукрайм, не мав чіткого портрету жертви і вбивав, кого прийдеться (з доведених — це подружжя Карріє у 2011 і 18-річна бариста Саманта Кеніг у 2012), ретельно готувався до вбивств і ніколи не вбивав двічі в одному місці чи поруч із домом та мав щось на кшталт кодексу, бо принципово не чіпав дітей і молодих батьків. Але я б поставила на те, що насправді спільноті він цікавіший через нарцисичну харизму, епатажні висловлювання і такий собі вайб кіношного психопата-супергенія, який із безпечної відстані може виглядати привабливо. В деяких подкастах, присвячених його справі, також згадується сценарій для телесеріалу чи фільму його авторства, у якому ніби як йдеться про хлопця, що вбивав людей у лісі, патрав іхні тіла, як мисливець патрає здобич, і скидав рештки у туалетні ями в національних парках. Втім, ані документованих згадок про цей сценарій, ніби як виявлений під час обшуку його будинку, ані самого тексту ніде у відкритому доступі нема. Також Кіз ніби як неодноразово заявляв, що творці популярних кримінальних фільмів і серіалів вкрали його вбивчі ідеї, як реально втілені, так і ті, що він планував втілити. Але знов таки, з підтверджених свідчень, він лише в одному інтерв’ю, уривки якого зберіглися в мережі, заявляв, що це саме він вигадав звʼязувати запʼястки жертв пластиковими стяжками, а тоді вже цей прийом стали використовувати в кіно. Персонаж Кіза багато в чому нагадує мені Ніколаса Кло, про якого я писала у «Вбивчих письменниках» — людину, що вважала себе надзвичайно розумною, пишалась своєю належністю до серійних вбивць, якими щиро захоплювалась, але навіть на цьому поприщі великих успіхів (на щастя) не досягнула. І як вбивчий письменник також не лишила надто цікавого спадку, хіба кілька пафосних рядків. Ми будемо детальніше говорити про нього і про інших персонажів книги «Серійний вбивця по сусідству» вже за півтора тижні, і я планую підготувати ще цікавих матеріалів, бо в книзі мені цього катастрофічно не вистачає🥲

Фото з архівів ФБР.