Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Запекла книгожерка
Додано 08 бер 2023

Запекла книгожерка

@sashas_reads
Кількість підписників: 10 193
Фото: 4,920
Відео: 99
Посилання: 2,310
Опис:
Канал про темне мистецтво і літературу. Авторка «Вбивчих письменників» Адмінка @ssashapavlova 🇺🇦Київ, Україна Важливі посилання, магазин, реклама, вішліст https://linktr.ee/sashas_reads 🚫 Рекламу не закуповую, менеджерів не шукаю
Джерело

Запекла книгожерка | Злочин проти чоловіка переважно сприймається суспільством дуже однозна...

Логотип телеграм спільноти - Запекла книгожерка Запекла книгожерка @sashas_reads
1 700 Охват/переглядів 2025-02-05 09:42 Повідомлення №3929
Злочин проти чоловіка переважно сприймається суспільством дуже однозначно: тут майже всі погодяться, що винен завжди злочинець, а не жертва, і обставини не мають значення.Зі злочинами ж проти жінок парадигма відразу змінюється і починаються питання і претензії, що зводяться в основному до «де саме вона помилилась, щоб стати жертвою?»Неправильно поводилась? Не так вдягалась? Навіщось пішла не в те місце? Не зважила всі наслідки заздалегідь?Таке враження, що суспільство з усих сил намагається виправдати тут злочинця, або як мінімум обґрунтовано довести, що він сам лиш став жертвою обставин і не мав іншого вибору, окрім як піти на злочин.І ні, це не моралізаторсько-філософський допис, бо насправді тут я говорю про новий роман Наталії Чайковської «Крок», який розповідає про жертву зґвалтування — і навіть не про одну.Це історія молодої жінки, що пережила сексуальне насильство у старшій школі, і от вже понад десятиліття намагається жити з його наслідками.І не стільки про саме насильство, скільки про його висліди — про її психологічну травму, про те, як на це реагує спочатку її родина, а тоді родина ґвалтівника, друзі, сусіди і поліція.Про тиск — внутрішній і зовнішній, про те, що спонукає жертву зґвалтування говорити або мовчати.Про довгий шлях, який героїні доведеться пройти, щоб навчитися жити далі.А найстрашніше — про ретравматизацію, коли в один момент всі її попередні досягнення у зціленні буде перекреслено, бо історія повториться, хоч вже і не з нею.Тут дуже багато обурливих суспільних наративів — отих, про які я згадую на початку.Дуже глибока темрява і дуже бурхливі емоції.І це навіть при тому, що авторка намагалась не згущати фарби аж занадто і уникати графічних деталей.Ця історія могла б бути значно, значно темнішою, але авторка прагне лише звернути увагу на проблему, а не жбурнути читача у морок із головою і лишити його вичавленим та морально виснаженим, тож наприкінці лишається місце для надії на те, що світ може змінюватись на краще.Але тема дуже важлива і потребує широкого висвітленя і в літературі, і в суспільній дискусії.Видавництво Нора-Друк