4 роки повномасштабної війни. У цей день Спільнота святого Егідія по всьому світу виражає свою солідарність з Україною.💬 «Ми почуваємо себе українцями, — не раз повторював Андреа Ріккарді, засновник Sant’Egidio, — Кожна наша спільнота у світі зараз межує з Україною». За чотири роки ця близькість виразилася у найбільшій гуманітарній місії спільноти: 213 вантажів допомоги загальною вагою 4 450 тонн і вартістю 43 мільйони євро. Завдяки своїй вкоріненості в Україні (Спільнота виникла тут ще у 1991 році) і глобальній підтримці Спільнота змогла ефективно допомагати найбільш вразливими жертвам агресії:🔹 Відкрили 5 гуманітарних центрів, які надають підтримку 15 000 людей у місяць. 🔸Спільнота святого Егідія постійно надсилає допомогу в регіони поблизу лінії фронту (зокрема, в Краматорськ, Нікополь, Харків, Суми): всього 380 вантажів у 2025 році. 🔹Створили мережу індивідуальної підтримки для вразливих осіб. 🔸Спільнота підтримала понад 200 медичних закладів, надсилаючи ліки та медичні матеріали. 🔹Відкрили 9 шкіл миру для дітей — в рамках ширшої підтримки, яка охопила близько 10 000 дітей. 🔸Створили мережу підтримки для 2500 літніх людей. 🔹Роздали 220 000 гарячих обідів бездомним та бідним літнім людям: понад 1000 обідів щотижня у Києві, Львові та Івано-Франківську. 🔸Відкрити 7 домів підтриманого проживання для літніх людей, людей з інвалідністю та бездомних. 🔹Відкрили дві художні майстерні для людей з ментальною інвалідністю в Києві та Івано-Франківську, задля їхньої інтеграції навіть в умовах війни. 🔸Допомогли в подоланні енергетичної кризи.🔹Роздали допомогу для боротьби з сильними морозами: дрова, електростанції, теплий одяг, продукти тривалого зберігання. 🕊️ Зрештою, допомагати іншим — це шлях зцілення від ран війни для багатьох наших волонтерів, які щодня безкорисливо присвячують свій час іншим. Так, тільки за останній рік йдеться про 133 000 годин безкоштовної роботи волонтерів Спільноти святого Егідія в Україні. Це — робота заради майбутнього країни. У темряві цих чотирьох років солідарність Спільноти стала світлом, освітила, дала надію і зігріла багатьох.
🕊️ Україну відвідав президент Sant'Egidio Марко Імпальяццо.— Я приїхав, щоб висловити солідарність і підтримку всієї Спільноти, — сказав він, — Я тут, щоб сказати, що ми вас любимо, молимося за вас і не покинемо вас! У Римі і по всьому світу багато людей працює, щоб допомагати Україні.Проф. Імпальяццо відвідав Спільноти в Києві та Львові.Це були дні, повні зустрічей і тепла:🔹 з переселенцями у центрах допомоги 🔸з дітьми та підлітками зі шкіл миру🔹з літніми людьми🔸з 500 людей зі Спільноти, більшість яких приєдналися до нас під час війни.Марко Імпальяццо сказав:— В Україні я пережив зворушливий досвід, зустрівши багато зранених людей: переселенців, які втратили все, що мали, людей, що страждають. Якби я був журналістом, я би сфотографував лише їхні сльози і крик болю. Але за болем є також інше глибоке почуття — відродження. Відродження до нового життя!Ви хочете жити! Ви любите життя, і зло війни не забере у вас цього глибокого бажання жити і любити, яке є в серці кожної людини. Зустріч зі Спільнотою допомагає в цьому: бути корисним для інших, турбуватися, будувати майбутнє.Ми прагнемо воскресіння нашої країни — і для цього потрібно відбудовувати ту тканину звʼязків, що була розірвана. Любити людей, говорити їм слова добра, дбати про інших — так кожен із нас зможе стати лідером надії. Сьогодні ми будуємо те, що завтра стане майбутнім: мир і любов між людьми.Дякуємо професору Імпальяццо за цей візит!Читайте більше у соцмережах спільноти:FacebookInstagram
З великим трепетом очікуємо 15 червня — дня, коли Церквою буде визнаний блаженним Флорібер Бвана Чуї — хлопець зі Спільноти святого Егідія в місті Гома, у Конго, вбитий за відмову від хабаря. Флорібер народився в Гомі 13 червня 1981 року. Під час навчання в університеті він познайомився зі спільнотою Святого Егідія і почав відвідувати бідних, особливо «майбобо» – вуличних дітей, як їх називають з презирством. Флорібер не відчував до них презирства, навпаки: він хотів, щоб ці діти отримали освіту і турбувався про них з великою любовʼю.Почавши працювати на митниці, Флорібер відразу ж зіткнувся з людьми, які намагалися провезти зіпсований товар і підкупити його: спочатку пропонували тисячу доларів, потім дві і більше. Але він відповів «ні». Він сказав своїй подрузі, сестрі Жанні-Сесіль Ньямунгу:— Гроші скоро зникнуть. Але що буде з людьми, які зʼїдять ці продукти? Якщо я приймаю ці гроші, чи живу я у Христі? Чи я живу для Христа? Як християнин, я не можу допустити, щоб людські життя приносили в жертву. Я краще помру, ніж візьму ці гроші.Флорібер знайшов мужність у вірі. Він підкреслив на сторінках своєї Біблії уривок: «Нікого не кривдьте, не обмовляйте і задовольняйтеся своєю платнею» (Євангеліє від Луки 3: 14).Флорібер зізнався другові: — Я перебуваю під тиском. Але я не хочу піддаватися. Якби я не знищив те, що пошкодить здоров’ю багатьох людей, якби я погодився на корупцію, тоді це було б так, ніби я зрадив усе, у що я вірю, це було б ніби я погодився на своє власне знищення.Це призвело до жахливої суботи, 7 липня 2007 року: Флорібера викрали, коли він виходив з магазину, і силою посадили в машину. Через два дні опівдні його тіло було знайдене мертвим, на ньому були сліди побоїв і тортур. Розтин показав, що він помер 8 липня — день, який тепер став його святом у церковному календарі.Папа Франциск згадав Флорібера, звертаючись до молоді: — Флорібер легко міг заплющити очі, ніхто б не дізнався, і в результаті він міг навіть досягти успіху. Але, оскільки він був християнином, він молився. Він думав про інших і він вирішив бути чесним, сказати «ні» бруду корупції. Ось що означає зберегти свої руки чистими! Руки, які торгують легкими грошима, заплямовані кров’ю. Нехай вас не затягне болотом зла. Не дозвольте перемогти злу!Спільнота святого Егідія присвятила Флоріберу школу для дітей з табору біженців, а також центр лікування СНІДу DREAM у Кіншасі.Це — знаки того кращого Конго, про яке він мріяв.Коротке, але мужнє життя Флорібера стало прикладом для багатьох людей по всьому світу.
Спільнота святого Егідія приєднується до скорботи вселенської Церкви з приводу смерті Папи Франциска. Понад 12 років він скеровував нас у важкий час, який він сам називав «зміною епохи». Своїми словами і жестами він був орієнтиром не лише для Церкви, але й для всього світу, як під час пандемії.Він заповів нам свою велику любов до бідних і мігрантів, яка відкрила шлях надії в умовах глобалізації байдужості.Ми з любов'ю згадуємо численні зустрічі, які він мав з нашою Спільнотою, його близькість і заохочення берегти вірність "три P", якими він описав Спільноту Святого Егідія: молитва, бідні, мир (італійською preghiera, poveri, pace).Вони залишаться в наших серцях, як орієнтир на майбутнє. Памʼятатимемо слова, які він сказав нам під час свого першого візиту в 2014 році:«Йдучи цим шляхом, ви допомагаєте, щоб співчуття зростало в серці суспільства (а це і є справжня революція, революція співчуття і ніжності — та, що народжується з серця), щоб замість привидів ворожнечі і байдужості зростала дружба».