📣 Не памʼятаю такого внутрішнього глухого відчуття безпросвітності. Ще була якась надія на роботу парламенту, поки не прочитала вчора у Софії Федини, що слуги зняли з порядку денного антикорупційну стратегію. І що ми їм зробимо? І як на них тиснути? Як вплинути на очевидний тихий саботаж з чітким дрейфом у сторону московитів?

Єдина стратегія, озвучена зеленим окурком у 2019 році - «я вам нічєво нє должен» - втілюється зараз на повну. Апелювати до моралі, коли мова йде про Зеленського і його «слуг» - це як вмикати сирену глухому. Вони імітують потужність, виводять мільярди і вкотре максимально спрощують задачу путіну.

Цунамі звинувачень Кличка в усіх гріхах без згадки того, хто несе всю повноту відповідальніості за все, що коїться у країні - це дуже, дуже природно і зовсім непалєвно.
Кілька місяців тому у мене був розвірт з подругою з фейсбука. Ми сиділи на лавці і розмовляли. Вона сказала речі, з якими я внутрішньо не погодилася, але які запали у памʼять:
- Ти сприймаєш країну, як свою. Як ту, якою ти її хочеш бачити. І людей в ній. Насправді - ні. Вона - не наша. З 2019-го - не наша. І біда навіть не в тому, що до влади дорвалися відбиті уроди. А в тому, що вони - відображення більшості суспільства. Зрозумій: більшості. Досі! Досі так. Вони все розуміють і їм все подобається. Роби висновки.

Я другий день думаю про ці слова. А ще мені до крику, до божевілля шкода загиблих.

(Картинка із зеленої групи - для розуміння концентрації жаху)