📣 Тетяна Куценко:В мене вже були зібрані всі документи докупи. Підготовлені закордонні паспорти, на всяк випадок, вкладена мінімальна аптечка. З чоловіком ми домовились, що він постійно тримає повний бак і раптом шо й вирубиться звʼязок, як ми будемо діяти: бо я щодня на роботі в Києві, а він — у розʼїздах й по Києву, й по області. Проговорили, як скажемо дітям діяти, поки ми не приїдемо за ними, або якщо не приїдемо зовсім. Тоді, у двадцять другому, я не розуміла, чому так легковажить преЗедент, чому не робить те, що мусить робити в разі загрози його країні кожен очільник… І, оскільки нічого не робилось, щоб убезпечити нас від загрози на рівні держави, я сподівалась тільки на себе й свого чоловіка. Аж тут - 16 лютого призначається нове свято( Більш абсурдного рішення годі було придумати, навіть для того, кому немає часу думати стратегічно. Я гортала стрічку, в якій вигулькували фото вишикуваних колективів шкіл, садочків, місцевих рад, і просто громадян, які у вишиванках і з прапорцями поставали на сходах перед своїми установами, і мені здавалось, що це дурний сон, що цього бути не може…Я щороку згадуватиму те 16 -те лютого, але не як «день єднання»…—————————————Чоловік авторки, пані Тетяни, загинув на війні… Світла памʼять справжнім Героям - рятівникам України!