🌟Тадеуш Конвіцький «Маленький апокаліпсис»«Бо алюзія — це свого роду форма мистецтва.Алюзія — це правда, вдягнена в метафору». ✨Моя остання книжка в цьому році.Це соціально-політичний роман він туманний, дезорієнтуючий, майже сюрреалістичний. Текст, у якому реальність постійно вислизає, а сон і дійсність сплітаються так щільно, що розрізнити їх стає майже неможливо.Блукаючи вулицями Варшави оповідач-письменник, має здійснити публічне самоспалення «заради вищої мети», і поступово складається мозаїка польського тла. 🕸І ця картина виявляється гнітючою: держава, оповита тоталітаризмом, бюрократією й пропагандою; життя, що повільно розсипається на руїни. Не вказуючи пальцем прямо, автор показує абсурдність соціально-політичної системи та її принизливий вплив на повсякденне існування звичайної людини.Тут йдеться про поневолення людини комуністичною системою, про те лицемірство, задуху, те життя в суцільній брехні, про параною, з якої, здавалося тоді, не існувало виходу.❕І знаєте що я вам скажу? як же неймовірно постаріла ця книга! Колись майже ікона, одна з найважливіших для своєї епохи. Видана підпільно, бо влада ніколи не дозволила б так відверто себе викривати. Її читали нишком, передавали з рук у руки, довіряли лише своїм.Сьогодні ж сенс трохи губиться. Тут дуже важко відрізнити правду від вигадки, усе зливається. Потрібно так шарити в політично суспільному житті тодішньої Польщі… Мені було важко зрозуміти де гротеск а де реальне життя?Так, зрозуміло, через всю книгу йде ідея, що поневолення людини державою може завдати болю настільки глибокого й реального, що людина врешті втрачає волю до життя.Але, я впевнена, тут ще було багато такого, чого я упустила. Тож, від себе 3,5😉мені банально не вистачало історичних знань, щоб сповна оцінити всю гру автораРуда стерлядь про книжки