Дорослі, які виросли у дисфункційних сімʼях, часто можуть виправдовувати поведінку батьків, їх стиль життя та вибори не тому, що їм не боляче. Навпаки: раціоналізація допомагає не зіштовхуватися з тим величезним обсягом болі, до якого ми можемо бути не готові.

У дитинстві вони часто розчаровувалися, злилися, ображалися на батьків, але швидко зрозуміли що цього показувати не можна. Проявивши почуття, дитина могла зіштовхнути з покаранням. Тому, вони з раннього віку навчилися їх подавляти, а коли стало безпечно висловлювати свої почуття, почали раціоналізувати свій досвід.

Чому? Тому що несвідомо вони все ще забороняють проявляти собі почуття і тому, що у раціоналізації є безліч інших корисних функцій:

• дозволяє зберегти психологічну стабільність;
• дає відчуття контролю;
• допомагає зменшити емоційний біль;
• дозволяє зберегти стосунки з батьками.

Раціоналізація дає можливість психіці впоратися з емоційно складним досвідом, але вона нерідко і заважає його опрацювати. Для того аби опрацювати якийсь досвід нам часто потрібно дозволити собі ображатися, гніватися та злитися. Тому у терапії ми крок за кроком вчимося дозволяти собі відчувати ті емоції, поступово осмислюючи минулий досвід.