Чому гіперопікаюча модель є не здоровою моделю виховання Здорова модель виховання у родині передбачає не лише те, що дитина отримує безпеку, увагу, турботу та задовільняютьться її інші потреби, а й що вона по мірі дорослішання набуває відповідальності. Це необхідно для її подальшої сепарації - відокремлення від батьківської родини заради того аби у перспективі створити власну.Коли ж батьки гіперопікають дитину, вони не дають їй набути необхідної відповідальності, а з нею і досвіду, який потрібен для формування внутрішньої опори. Таким чином виростаючи дитина дуже сумнівається чи зможе вона жити самостійно.Тому нерідко у таких родинах діти фізично пізно сепаруються, а емоційно можуть бути несепаровані і все життя, що має певні наслідки:• труднощі з відстоюванням особистих кордонів;• нерозуміння власних бажань;• страх прийняти самостійне рішення;• проблеми з самооцінкою та самоцінністю;• страх помилок та низка інших.Коли зачіпаю тему гіперопіки мені відгукується картинка, де мама-рослина так захищала дитину від всього, що вона виросла кволою та швидко завʼяла. Це як на мене дуже влучна метафора дії гіперопіки у реальному житті . Подібно до того як рослині необхідно зіштовхнутися з вітром, дощем та холодом, людині також потрібно пройти певні випробування аби стати сильною особистістю, і на жаль батьківська гіперопіка часто позбавляє цієї можливості. Власне тому це і токсична модель виходить #психотерапія #гіперопіка