На нас тримається чуже, тому що не можемо втримати своєВ продовження вчорашньої теми про внутрішні причини «синдрому рятівника» хочеться розповісти про ще одну причину чому ми часто більше заклопотані чужим життям, а не своїм.Причина у відсутності дозволу жити своє життя.Ми знаємо що теоретично повинні робити, але не можемо наважитися. Наважитися обирати себе, інвестувати у свій розвиток, робити так як вважаємо за потрібне тому що боїмося невдач, не витримуємо власного опору або ж в силу інших внутрішніх причин.Так чи інакше але причина чому ми обираємо не жити своє життя у нас.І ми можемо або працювати з цим, роблячи посильні кроки для того аби жити як нам хочеться, або ж ігнорувати. Але тоді той внутрішній ресурс, який мав би бути виділений для свого життя, повинен знайти вихід. Цим виходом часто є чуже життя, яке ми хочемо «врятувати», насправді рятуючи лише себе від зустрічі з власними страхами.Просто жити своє життя насправді доволі непросто. Це потребує щоденної роботи над собою, що не всім підходить.Якщо ви впізнали себе, подумайте про причини які дійсно змушують вас рятувати чужі життя замість того аби зайнятися своїм. Можливо, ви просто не можете на це наважитися?