Про токсичну продуктивність

Що якщо допустити, що людина яка кожну вільну хвилину старається зайняти чимось корисним, непродуктивна, а насправді просто немає дозволу на розслаблення? Сьогодні про так звану «токсичну продуктивність»

Візьмемо за основу метафору акумулятора: якщо постійно користуватися телефоном (як на зарядці, так і без), то ми значно пришвидшимо знос акумулятора. Постійний активний режим акумулятора це про певну напругу, яку пристрій долає задля безперервної роботи. Для того аби постійно бути продуктивною людина також долає напругу. І рано чи пізно ця внутрішня напруга дає про себе знати:• Знижується рівень продуктивності: ми все частіше потребуємо швидкого підзаряду у вигляді цукру, дешевого дофаміну, алкоголю тощо.• Реакції на подразник стають повільнішими: ми хочемо бути продуктивнішими, а натомість на можливості та нові виклики реагуємо повільніше .• Погіршується якість роботи, адже в режимі напруги головне просто підтримувати хоч якусь, але роботу. Деколи більше не означає краще, а говорить про те що намагаючись охопити все, ми просто повільно втрачаємо здатність якісно контролювати те, що можемо. Тому я дуже рекомендую спробувати відійти від концепції токсичної продуктивності, а натомість подосліджувати власне відчуття балансу, яке дозволяє розвиватися у хорошому темпі, не перенапружуючи внутрішню батарейку.