Таку ж наполегливість прем’єра хотілося б побачити у куди більш важливому для держави кейсі «Київстару». Тим більше з огляду на цілком конкретну передісторію. Ще у вересні 2023 року Мін’юст був готовий звернутися до ВАКС для стягнення активів, пов’язаних із Фрідманом, але, за інформацією «Дзеркала тижня», просування рішення загальмувало на рівні середньої ланки РНБО. Голові уряду достатньо повернутися до цих напрацювань: доручити Мін’юсту актуалізувати матеріали з урахуванням нинішньої структури власності та визначити підстави й строки звернення до суду. Якщо потрібні додаткові санкційні рішення –  забезпечити внесення урядових пропозицій на розгляд РНБО. Насправді методологія відома і зрозуміла.  Повторюся – було б бажання і готовність до рішень в інтересах держави.
 
Історія з «Київстаром» стане тестом на самостійність Сергія Корецького. Вона покаже, чи здатен прем’єр довести справу до результату, коли рішення зачіпає великий російський капітал та інтереси його впливових захисників. Українці мають право розраховувати, що уряд боронитиме їхню безпеку з тією ж наполегливістю, з якою російські олігархи боронять свої активи. Корецький може підтвердити це конкретними діями. Подальше зволікання також стане свідченням –  уже про межі його самостійності і про мотиви політичного керівництва держави.