Як герой боїв за українське місто став національним героєм Португалії

Мало не на кожній екскурсії в Португалію вам будуть розповідати про таємничих масонів, які організовували змови, плели інтриги та таємно всім керували, немов ті рептилоїди.

Звісно, це перебільшення, але то настільки давня рекламна кампанія, що не вірити в сили масонів якось і не зручно. Втім, інколи слава та ореол таємничості йдуть не на користь. Так сталося 18 жовтня 1817 з головним масоном країни - Великим Магістром і генералом португальської армії Gomes Freire de Andrade.

Він, до речі, дуже цікава особа. У молоді роки португалець був на службі в цариці Катєріни й воював з турками в українських землях. Зокрема, відзначився в боях за фортецю Очаків (нині - це прифронтове містечко в Миколаївській області).

Тут португалець познайомився з українськими козаками. Прямих доказів цьому ми не знайшли, але тут працює логіка - португалець був морським офіцером (Tenente do Mar) і служив у лиманській флотилії, а та складалась не з москалів, а з козацьких чайок і дубів, а також галер, якими опікувались європейці. Тож Фрейре не міг не діяти пліч-о-пліч із козацькими екіпажами, які становили ядро цієї флотилії.

Потім він воював проти Наполеона, а згодом перейшов на його бік і вже воював проти англійців, а згодом - німців і австрійців. Потрапив у полон і після поразки Наполеона отримав волю і повернувся на батьківщину. Це був 1814-й.

У Португалії тоді була дуже дивна ситуація. Тодішній король Жуау вже 7-й рік жив своє краще життя в Бразилії, куди втік від Наполеона, а на заміну французькій окупації прийшла англійська. Фактичним правителем Португалії став “завгосп” переможця французів Веллінгтона на ім’я Вільям Бересфорд. Він не мав талантів шефа, але мав свої - вмів знайти спільну мову з усіма та всюди розставляв своїх людей.

Бересфорд підкорив португальців тим, що швидко вивчив мову і говорив з ними португальською. Місцевим це дуже подобалось, а Бересфорд виглядав майже “своїм хлопцем”. Тож поки король сидів за морем, англієць став фактичним правителем країни. І почав її нещадно грабувати, щоб відбити кредити та борги, бо вся ця воєнна допомога у війні з Наполеоном виявилась бізнесом, а не благодійністю. Тож в Португалії запанував жорсткий репресивний режим, що тримався на англійських багнетах.

Звісно, це не сподобалось еліті. Та зрозуміла, що спритний англієць всіх обдурив, а тому почала планувати заколот. У 1817 група ліберально налаштованих португальських офіцерів і масонів планувала заарештувати Бересфорда та встановити конституційний режим. Але цей план було викрито і тоді почалися репресії.

Оскільки серед організаторів змови були масони, у англійців миттєво виникли питання до Великого Магістра. Генерал Gomes Freire, як вважається, не був лідером заколоту і доказів його участі в ньому не було, але був заарештований через свій високий статус.

Його кинули за грати та намагалися вибити, але марно. Тож окупанти вирішили нескореного героя показово стратити. При цьому йому відмовили у “гуманному” розстрілі, на який він як генерал і шляхтич мав повне право, а повісили як простолюдина.

Разом з ним стратили ще 11 людей, яких англійці “призначили” спільниками. Страта відбулася у форті São Julião da Barra. Це поруч з нинішнім дуже популярним місцем відпочинку - Praia da Torre в Оейраші. Причому після страти тіла не віддали рідним, а спалили вночі при місячному сяйві, щоб всі то бачили. Після того попіл вбитих розвіяли над океаном. Тож, як будете на тому пляжі або по сусідству - згадайте про героя штурму Очакова.

Але показові репресії англійців не врятували. Гомеш Фрейрі став для португальців національним героєм і мучеником за свободу, а вже наступна змова (у 1820) стала успішною і перетворилась на революцію. Цікаво, що позбутися англійської окупації вдалося практично без жертв. Бересфорда просто не пустили до Лісабону після його повернення з відрядження до Бразилії, а окупаційні залоги роззброїли та чемно попросили на вихід. Ті вже не сперечалися.

Бухгалтер та податковий консультант у Португалії 👈

#russiaisaterroriststate

👉 Підпишіться
☕ ️ Купити мені каву