Як таємні архіви португальських спецслужб опинилися в Москві

Салазар побудував свою диктатуру на страху “червоної загрози” і все життя боровся з комуністами, але у підсумку вийшло так, що ті все одно взяли своє. Щоправда, вже після смерті диктатора.

Натомість тепер фан-клуб Салазара має право сказати: “і в чому він був не правий”. Бо комуністи за майже рік при владі встигли наробити багато лиха для Португалії. Один з таких злочинів - співпраця з кгб і передача ссср архівів португальської таємної поліції PIDE/DGS.

Але як сталося те, чого найбільше боявся Салазар? PIDE була єдиною, хто намагався зарадити розвалу режиму, але зарадити Революції Гвоздик не змогла. Після її перемоги таємну поліцію просто розформували. У результаті утворився вакуум, куди влізли португальські комуністи та їх куратори з Москви.

КГБ давно мав тісні зв’язки з колишнім португальським підпіллям і, поки всі в країні раділи поваленню диктатури, почав діяти. Ліваки становили основу Комісії з ліквідації PIDE та отримали доступ до секретних документів спецслужби. А це списки агентів, в Португалії та за кордоном, деталі та плани операцій, картотеки, доноси, компромати та купа всього - ПІДЕ була потужною організацію.

Члени комісії отримали доступ до документів й почали таємно збирати найважливіші файли (картки агентів, інформаторів та досьє на зв'язки PIDE із ЦРУ та НАТО), копіювати або просто красти.

Вантаж забирали авто з дипномерами і далі диппоштою надсилали до Москви. Особливо цінні документи вивезли у вигляді мікрофільмів.

У Португалії після Революції гвоздик провели “точкову люстрацію”, а згодом взагалі від неї відмовились, взявши курс на примирення. Це означало, що чимало людей з “минулим” отримали другий шанс. Тепер вони були на гачку у росіян.

Завдяки архівам ПІДЕ були викриті агенти ЦРУ та інших західних розвідок, що працювали в ссср і інших країнах “соцтабору”.

Документи містили детальні плани баз ВПС НАТО на території Португалії, зокрема авіабази “Лажеш” на Азорах і “Монтіжу” під Лісабоном. москва отримала схеми радарів, складів боєприпасів і ліній зв'язку.

Вкрадені документи розкривали методи шифрування, якими португальська армія користувалася для зв'язку зі штаб-квартирою НАТО. Це дозволило радянській розвідці роками перехоплювати та декодувати таємні військові депеші.

кгб отримав повні списки португальських військових, які проходили навчання в США чи Великій Британії і займалися інтеграцією Португалії в НАТО. На багатьох із них PIDE збирала компромат, який кгб згодом використав для вербування.

Докази цих операцій і фактичної державної зради підтвердилися після розпаду СРСР. У вересні 1994 колишній генерал кгб Олег Калугін під час візиту до Лісабону дав інтерв'ю журналісту Карлушу Фіну (це він був у Києві в дні проголошення Незалежності) на RTP і підтвердив, що значна частина архівів PIDE була вивезена до Москви за допомогою португальських комуністів.

Ця заява спричинила політичний вибух у Португалії. Було офіційне розслідування, допити викритих агентів росіян, але у підсумку комуністам нічого було. Попри численні докази влада країни вочевидь була налякана можливим резонансом і звинуваченням в тому, що повторює репресії Салазара. Тож у підсумку все спустили на гальмах.

Португалія зробила офіційний запит до Москви з вимогою повернути архів, але ми всі знаємо на прикладі Криму та іншого, яка політика в росії щодо краденого. Тож маємо парадокс - нині архіви PIDE вже 20 років як офіційно розсекречені в Португалії, натомість у московитів вони досі залишаються “державною таємницею”.

Екскурсії у Португалії 👈

#russiaisaterroriststate

👉 Підпишіться
☕ ️ Купити мені каву