Сепаратизм на Мадейрі на Азорах

Минулого тижня розповідали вам про дивного сепаратиста з Мадейри, який хотів “віджати” собі скелю, а тепер час розказати про його більш продуманих колег, які планували зробити острів незалежним від Португалії.

Було це 50 років тому. Тоді в країні перемогла Революція гвоздик, але після неї не настало загальне щастя. Ба більше - революційні події тривали, а радикали з усіх видів намагалися нав’язати країні свій шлях розвитку. Нині це видається дивним, але тоді дійсно існувала “червона загроза” і був значний ризик того, щоб Португалія перетворилася на “європейську Кубу” - з усіма відповідними наслідками.

Місцеві ліваки вели перемовини з ссср про допомогу - і не лише словом чи грошима. Нагадаємо, що кораблі ВМС ссср тоді були частими гостями в Атлантиці і в разі чого могли завітати в гості. На таку саму допомогу розраховували й португальські “ліваки” на чолі з “червоним адміралом” Rosa Coutinho. ссср був не проти і вкидував тоді від 3 до 5 млн доларів щомісяця в місцевих комуністів.

Звісно, інформація про ці плани лягла на стіл ЦРУ і стала шоком, адже Португалія була дуже важливим союзником для США і щойно довела це, врятувавши Ізраїль у війні проти арабів. База ВПС США Lages Field на Азорах стала головним транзитним хабом для американської підтримки єврейської держави, без якої та могла і не втриматись. Потенційна перемога комуністів у Португалії цей баланс могла зруйнувати, тож американці почали діяти і прораховувати варіанти. А оскільки мало не всі португальці були прихильниками лівих ідей (це логічно після 40 років правої диктатури), то загроза вважалася цілком можливою. Такі були реалії періоду, який нині в Португалії називають просто Verão Quente, тобто “Спекотне літо”.

Тож у американців виникла ідея неформально підтримати сепаратистів-маргіналів і мати в їх осОбі План Б - на випадок, якщо континентальна Португалія стане “червоною”, то острівна - просто відділиться і продовжить business as usual з США (як умовна Південна Корея). Нині це видається чистою конспірологією.

Ставку ЦРУ та Держдеп, а ним тоді керував хитрий Генрі Кіссінджер, зробили на організації під назвою Фронт визволення архіпелагу Мадейра (FLAMA) та її клон на Азорах (FLA), а посередником в неформальних контактах стала велика португальська діаспора в США (вони здебільшого мігранти з островів і їх в Америці понад мільйон, там навіть є 18 міст і селищ з назвою Lisbon).

Це були ультраправі, які почали активно розповідати про “червону загрозу” (звісно, не без перебільшень) і лякати земляків реформаторами з материка. Згодом взагалі перейшли до терактів. Найвідоміші з них - вибух в офісі RTP Madeira, яка тоді вважалася “рупором комуністів” і підрив вантажного літака португальської армії на аеродромі Фуншалу. Азорці ж відзначились захопленням телевежі та блокуванням аеропорту на Сан-Мігелі. Також вони робили напади на місцевих лівих активістів, палили їхні автівки і громили помешкання (варто зауважити, що “ліваки” робили рівно те саме).

Офіційно американці їх не підтримували, але натяк був очевидним. Також дипломатичними каналами було передано попередження Москві - не лізти. Брєжнєв, окрилений політикою “розрядки”, підписанням угод в Гельсінкі та угодою про обмеження ядерної зброї ОСВ-1 (фактичних поступок від Заходу) вирішив не ризикувати.

Без підтримки реальних комуністів спроба путчу у місцевих ліваків провалилася (про Crise de 25 de Novembro ми розповідали окремо) і владу нарешті взяли помірковані сили, які спрямували Португалію в демократичне русло. Нова Конституція Португалії 1976 дала архіпелагам широку автономію, нові субсидії та інвестиції, навіть зробила для місцевих менші податки.

Тоді мешканці островів заспокоїлись, а американці припинили підтримку сепаратистів, ніби того і не було. Ті побухтіли та за кілька років заспокоїлись. У 1978 і FLAMA, і FLA були розпущені, але відновили свою діяльність лише в наш час, наприкінці 2000-х. Цікаво, хто б міг стати їх новим спонсором?

Обмін крипти у Португалії 👈

#russiaisaterroriststate

👉 Підпишіться
☕ ️ Купити мені каву