Мені радісно і водночас надзвичайно сумно за українську музичну індустрію. Спробую пояснити чому. Буде лонгрід 👀Ми лише нещодавно почали виходити на той рівень розвитку української музичної індустрії, який був до ковіду та широкомасштабного вторгнення: вкладати гроші у дійсно великі красиві шоу на найбільших майданчиках країни. Попри відсутність таких же заробітків, які були тоді. І шоу ми іноді робимо не гірше світових артистів. Але є певна тенденція, яку все частіше на цих шоу помічаю — майже повна відсутність живого вокалу артиста, бо 80% концерту виконується під пререкорд.Це відбувається тому, що на перший план виходить ефектна картинка з танцями та телезйомка. Бо якщо раніше для телеверсій шоу перезаписували вокал вже після концерту, хоча на ньому було наживо — то зараз частіше полегшують роботу артиста в моменті. Погодьтесь, що активно танцювати та співати — це вкрай складно. І часто просто неможливо, тому концерти культових Майкла Джексона чи Брітні Спірс приходили дивитись, а не слухати: живого співу там фактично майже ніколи не було. Зате було шоу світового рівня!За минулі півроку вже втретє відвідав концерт, де теж на перше місце поставили хореографію та телезйомку, а не живе виконання. І найсумніше те, що всі три артисти — чудові вокалісти, проте почали обирати легший шлях завідома підготованої ідеальної картинки. Їм важливіше намагатись танцювати на рівні з найкращим балетом України, повторюючи свої трендові ТікТоки, або стрибати та літати по сцені (і не лише), бо це ефектно, а пересічний глядач плюсовку і не розчує. Що там вже говорити про пререкорд…Так сталось і сьогодні на новому шоу Макса Барських. Воно вкрай вдало підкреслює його нинішній етап творчості, гіпорбелізуючи ретро-стиль фактично у всьому. Дуже красиві несподівані оркестрові аранжування, візуальна складова на висоті, гумор тонкий та завжди у тему, цікавий сет-лист з купою нових та старих хітів, але важко було не помітити слова в кімнаті — клятий пререкорд.Зустрів під кінець концерту кількох артистів та менеджерів і перше, що вони у мене запитали: «Як тобі фонограма?». Одразу ж після «Привіт»… Це показово та багато кого дивує, бо ж міг бути хоча би мікс 50/50, як у VERKA SERDUCHKA. Але не було.Був навіть момент, де Макс дякував після пісні, а мікрофон вчасно не увімкнули та не вивели у колонки. Одразу ж, коли «доспівали» останню фразу пісні.З живим звуком я би легко назвав шоу ідеальним: було дійсно цікаво спостерігати за перформансом, оцінювати нові версії треків, відчувати атмосферу 60-х та бурлеску. Це щось свіже на нашій сцені: роками слухати ті ж пісні та дивитись ті ж танці банально нудно. А сьогодні було інакше! Дівчата з балету неймовірні! Місцями на них дивився більше, ніж на Макса. Його музиканти — на висоті. Оркестр — само собою. Скільки їх бачу, то завжди у захваті! У концерту насправді дуже класний вайб і круто, що лишається приємний післясмак! Але от було відчуття, що ти на танцювальному шоу, а не на концерті. А хочеться ж інакше, бо студійний вокал я і в навушниках слухаю. Якось так.P.S.: ще було вкрай сексуалізовано все. Мені це дуже лайк! Проте не розумію чому хотіли зробити сімейний фестиваль, запросивши Артема Котенка з Софією Нерсесян аби і їхня аудиторія прийшла, коли шоу має рейтинг 16+. Я прям бачив як батьки відвертали погляд дітей у фан-зоні, коли там починались надто відверті танці місцями 😈 P.S.: знову оце скажуть, що я постійно лише хейчу, але ж компліментів тут теж вистачає ніби, але хто їх оце помічає зазвичай?