Статистика telegram channel - @rmtg_official

Сьогодні важлива коробочка в руках Ольги Тичківської розпочала свій шлях до Канади. У ній неоціненне - нагрудний знак, грамота та особисті речі її чоловіка Івана, який загинув 28 березня поблизу населеного пункту Богданівка Донецької області.Їде у світ пані Ольга вже не вперше. Та всі ці роки з нею пліч-о-пліч завжди був люблячий чоловік. Сьогодні ж – тільки коробочка, котру передасть їхнім донькам й онукам в пам’ять про неймовірного Батька.Нагрудний знак «За зразкову службу» Міністерства оборони України дружині загиблого Героя Івана Тичківського вручили вчора, 24 квітня, у військовій частині, за якою був закріплений Герой.Зазначимо, що це не перша нагорода воїна-земляка. Одну із них – Грамоту за успішне виконання бойових завдань у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Іван Тичківський отримав особисто ще 18 лютого. Іншу відзнаку - передали сім’ї загиблого Героя вже посмертно…Як розповідали бойові побратими Івана Любомировича, цю грамоту у лютому Захисник отримав за велику справу. Врятував багато життів, навіть отримав поранення. «Він справді був таким. Ніколи не робив щось наполовину, або добре, або ніяк. Дуже справедливий, мав свою думку і завжди старався досягати запланованого, - пригадує дружина Ольга Тичківська. – Нашим дітям завжди повторював під час складання іспитів, інших складних речей: «Не хвилюйтеся, все буде добре!». Хотів, щоб мали гідне майбутнє, тому ми здебільшого старалися інвестувати їхню освіту». Отримання нагороди чоловіка стало для рідних дуже важкою емоційно та важливою миттю. Адже під час вшанування відчувалось, що й навіть там, між жахіття війни, Іван Тичківський не втратив себе. Залишився у пам’яті побратимів та керівного складу гідною людиною, яку поважали, до якої прислухалися, цінували, яку вважали братом. Перед від’їздом пані Ольги разом із нею та матір’ю Захисника ми побували на кладовищі у Лучинцях. Між темних гранітних могил майорять два синьо-жовті стяги. Вони нагадують про долі двох світлих людей Івана Тичківського та Ігоря Паливоди, яких забрала ця війна за майбутнє. Їх пам'ять вшанували молитвою. Довідково: Іван Тичківський народився у селі Лучинці 11 листопада 1974 р. Навчався у Лучинецькій ЗОШ, згодом продовжив здобувати освіту в Івано-Франківській школі №22. Крім того, вступив у Львівську ветеринарну академію за спеціальністю “інженер”.У 1992 році з дружиною Ольгою створили сім’ю. Виховали двох доньок – Іванну та Елізабет. У мирний час наш Захисник працював на Арматурному заводі (1992-1995 рр.), а також монтажником сантехнічних систем на фірмі “ТЕК” у м. Києві (2008-2014 рр.). Бувши добрим фахівцем у цій справі, трохи згодом знайшов роботу і за кордоном, де разом з дружиною перебували тривалий час.Під час повномасштабного вторгнення наш земляк повернувся в Україну, щоб стати на її захист. Призваний у зв’язку з мобілізацією 4 березня 2022 року, Іван Тичківський вдягнув військову форму. Відтоді навідник 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини Т0910 солдат Іван Тичківський виконував бойові завдання у гарячих “точках” Донеччини. Саме там, поблизу населеного пункту Богданівка Донецької області, його життя обірвалося 28 березня.

🟦 Сьогодні 21 квітня, 59-ий тиждень протистоянь, 422-й день повномасштабного вторгненняМи наближаємось до провідної неділі, яку в народі ще називають «поминальною» і за традицією згадують душі тих, хто відійшов у Вічність. Вшануймо у молитві цього дня й наших загиблих Захисників 🕯🇺🇦, котрі поклали своє життя заради майбутнього України. Цей тиждень також був оповитий гіркотою втрати. Учора наша громада провела в останню дорогу ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА зі с.Конюшки. Молодому Воїну виповнилося лише 27… Пам'ятаємо кожного Героя!Коротко про те, як Рогатинська громада на цьому тижні долучалася до боротьби за Українську Перемогу:🔹Від початку повномасштабного вторгнення Рогатинщина зареєструвала 3267 тимчасово переселених осіб зі 198 міст та сіл України. Вибуло - 2829 внутрішньо переміщених осіб.🔹За цей тиждень Рогатинська міська рада передала продукти, засоби гігієни, речі першої потреби 30 сім’ям, а це – 57 тимчасово переміщених осіб.🔹Послугами волонтерського пункту, який розміщений у Рогатинському будинку культури (вул. Шевченка, 111), скористалися 13 дорослих та 12 дітей.🔹Для Збройних сил у Рогатинському ЦДЮТ сплетено за тиждень 2 великих маскувальних сітки.🔹У соціальній їдальні, що працює у Рогатинському ЗДО (ясла-садок) №2 ”Дзвіночок”(вул. Коновальця, 14), внутрішньо переміщені особи отримали вже 19 620 безплатних гарячих обідів, зокрема 697 - за останній тиждень.🔹Продовжуємо системно працювати над тим, щоб забезпечити наших військових найнеобхіднішим. На цьому тижні долучилися до відправлення двох партій допомоги для бійців у Бахмутському та Запорізькому напрямках. Головно це - харчі речі першої потреби, засоби гігієни тощо.🔹Отримали днями три партії допомоги:▪️ 400 кг продуктів швидкого приготування - від Project: Help Ukraine NOW, при підтримці Tarnavska Nadiya (БО "Сурма");▪️ набори необхідніших речей для колективних центрів проживання ВПО та переміщених осіб - від Міжнародної організації з міграції (МОМ);▪️ 4 коробки допомоги у вигляді дорослого одягу, дитячих речей, ковдр та ін. - від діаспори з Італії (Галина Френдей).Дякуємо нашим воїнам, що в ці дні ми могли спокійно займатися щоденною роботою, волонтерити й бути поруч з рідними.Вдячні усім причетним до важливої волонтерської праці задля української перемоги!Хай Воскреслий Спаситель береже наших Воїнів та Україну.

Сьогодні синьо - жовтий Прапор України став для матері Оксани червоно-чорним.Він скроплений кров'ю її загиблого сина ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА і чорний, як мамин біль, який ніколи не мине...🕯Нині родина загиблого Героя та вся Рогатинська громада востаннє зустрічає свого Захисника на центральній площі.Розвідник-навідник розвідувального відділення розвідувального взводу батальйону морської піхоти військової частини А0216 загинув під час виконання бойового завдання 12 квітня 2023 року. Його молоде серце перестало битися від отриманих ран поблизу населеного пункту Новобахмутівка Покровського району Донецької області.Молодому воїну було лише 27…ВІТАЛІЙ ДЕРЕВ’ЯНКО народився 27 лютого 1996 року у м.П’ятихатки Дніпропетровської області. Відтак його сім’я проживала у м.Бурштині (з 1998 р.) та с.Конюшки нашої громади (з 2006 р. до цього часу).Тут у 2011 році Захисник закінчив Конюшківську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. Згодом здобув професію агента з організації туризму, адміністратора в Бурштинському торговельно-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету. Старався забезпечити собі гідне майбутнє, створити молоду сім’ю…Історія боротьби нашого земляка за Українську Україну розпочалась 29 червня 2022 року. Саме тоді Віталій Дерев’янко був призваний у зв’язку з мобілізацією. Матрос розвідувального відділення виконував бойові завдання у гарячих точках Сходу. Двічі проходив навчання в Англії, щоб досконало виконувати, покладену на нього місію захисту України.І раптом зв'язок з сином обірвався…У молодого воїна залишились батьки, 2 братів, сестричка та кохана дівчина.Схиляємо голову перед подвигом нашого Героя. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та бойовим побратимам. Хай Бог дасть сили перенести це велике горе.◾️ Парастас за загиблим Героєм буде відслужено одразу після прибуття траурного у село Конюшки. ◾️Церемонія поховання проходитиме у ЧЕТВЕР, 20 квітня: о 12:00 год у рідній домівці ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА розпочнеться прощання та Чин похорону.Спочивай з Богом, український Воїне! 🇺🇦

🕯 До Конюшок прямує траурний кортеж… Молодий Герой ВІТАЛІЙ ДЕРЕВ’ЯНКО повертається додому назавжди Рогатинська громада у скорботі. Завтра ми проведемо в останню дорогу молодого Героя - 27-річного ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА. Розвідник-навідник розвідувального відділення розвідувального взводу батальйону морської піхоти військової частини А0216 загинув під час виконання бойового завдання 12 квітня 2023 року. Його молоде серце перестало битися від отриманих ран поблизу населеного пункту Новобахмутівка Покровського району Донецької області.◾️ ЗАВТРА , 19 квітня, о 12:00 год кортеж із тілом Героя прибуде у місто Рогатин. На центральній площі відбудеться панахида та прощання з Воїном.◾️ Згодом скорботний кортеж з загиблим Захисником відправиться у його рідне село Конюшки, де буде відслужено парастас. ◾️Церемонія поховання проходитиме у ЧЕТВЕР, 20 квітня: о 12:00 год у рідній домівці ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА розпочнеться прощання та Чин похорону. Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб створити живий коридор й гідно зустріти загиблого Захисника України.Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині з приводу непоправної втрати 🕯. Нехай добрий, світлий спомин про нашого Героя стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, українського народу.Вічна пам’ять і слава Воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас! 🇺🇦❗️Рогатинською міською радою буде організовано автобус для всіх, хто хоче долучитися до церемонії прощання з Героєм.

Двічі проходив навчання в АнгліїЩе один Великдень зі щемом втрати. Скільки найкращих синів вже не відвідають у це свято Світла своїх батьків, друзів, родину. Все більше Воїнів повертаються додому в домовинах, вкритих синьо-жовтим стягом… У часі цієї жорстокої війни просиш у Бога єдиного, щоб вберіг наші серця від темряви ненависті, яку породжує страшний біль.Сьогодні Рогатинську громаду оповила сумна звістка про загибель уродженця с. Зеленів Верхньолипицького старостинського округу Михайла Луца. А через кілька годин ми дізналися, що трагічним той Великдень буде у ще одній родині нашої Рогатинщини - Шолом-Дерев’янко зі с. Конюшки. 🕯 🇺🇦Перестало битися серце їхньої кровинки, надії й опори – люблячого, достойного сина, брата ДЕРЕВ’ЯНКА ВІТАЛІЯ ІГОРЬОВИЧА – нашого мужнього Захисника.Розвідник-навідник розвідувального відділення розвідувального взводу батальйону морської піхоти військової частини А0216 загинув під час виконання бойового завдання 12 квітня 2023 року. Його молоде серце перестало битися від отриманих ран поблизу населеного пункту Новобахмутівка Покровського району Донецької області.У невимовній зажурі рідні та земляки Віталія. Адже молодий Воїн був щирою людиною і світлою, надихав усіх до життя. Молодому патріоту України 27 лютого виповнилося лише 27.Як стало відомо, ВІТАЛІЙ ДЕРЕВ’ЯНКО народився 27 лютого 1996 року у м.П’ятихатки Дніпропетровської області. З 1998 — го його сім’я переїхала на проживання у м.Бурштин, а з 2006 - оселилися в с.Конюшки Рогатинської громади.Тут у 2011 році Захисник закінчив Конюшківську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. Згодом здобув професію агента з організації туризму, адміністратора в Бурштинському торговельно-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету.Як кожна молода людина Віталій старався забезпечити собі гідне майбутнє, створити молоду сім’ю…Та у світлі мрії свідомого та активного земляка втрутилась пекельна повномасштабна війна в Україні.Його історія боротьби розпочалась 29 червня 2022 року. Саме тоді Віталій Дерев’янко був призваний у зв’язку з мобілізацією. Матрос розвідувального відділення виконував бойові завдання у гарячих точках Сходу. Двічі проходив навчання в Англії, щоб досконало виконувати, покладену на нього місію захисту України.І раптом зв'язок з сином обірвався… Мовчав телефон, але мамине серце відчувало тугу і тривогу. Враз стукіт у двері й трагічне сповіщення: «Ваш син загинув під час виконання бойового завдання 12 квітня 2023 року».У молодого воїна залишились батьки, 2 братів, сестричка та кохана дівчина.Схиляю голову перед подвигом нашого Героя. Висловлюю щирі співчуття рідним, близьким та бойовим побратимам. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати, проте світлі спогади про Героя України завжди будуть сильнішими за смерть.Підтримаємо родину загиблого Захисника у молитвах🙏.▪️ Про зустріч та Чин похорону Героя повідомимо додатково.Спочивай з Богом, український Воїне! 🇺🇦

🕯🕯 На Рогатинщині знову сумна звістка....Сьогодні Рогатинська громада очікувала траурного кортежу із загиблим Захисником Іваном Тичківським. А в цю мить страшне оповіщення про втрату вручили ще одній родині краю. Ще одна мама почула страшне: «Ваш син загинув на війні»…Ця трагічна звістка оповила родину Споловичів зі с. Пуків. 30 березня під час мінометного обстрілу обірвалося молоде життя їхнього Романа.Роман Степанович Сполович народився у селі Пуків 5 вересня 1986 р. Навчався у Пуківській ЗОШ, яку закінчив у 2004 році. Згодом продовжив здобувати освіту у Рогатинському державному аграрному коледжі, де у 2006-му отримав професію «тракториста-машиніста».З 26 жовтня 2006 року до 17 жовтня 2007-го проходив військову службу у м.Запоріжжя, внутрішні війська. Вирішив пов’язати своє життя із захистом. Працював у службі охорони Рогатинського МВ УПО,як і кожна молода людина, будував життєві плани, які мріяв втілити. Проте у двері України раптово увірвалася війна…У другий тиждень повномасштабного вторгнення, 5 березня 2022 року, наш земляк був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив службу у військовій частині 1241 Західного ОТО. А 24 лютого 2023 року Романа, стрільця 3 відділення, 3 стрілецького взводу, 2 –ї стрілецької роти, спрямовують на Донеччину.Спілкуючись з рідними, які 24\7 молились та хвилювались за нього, Роман Сполович щоразу заспокоював: «Не переживайте і не плачте, я живучий, в мене все добре».Та 30 березня 2023 року зв'язок з сином обірвався. Під час мінометного обстрілу в районі населеного пункту Шипилівка Луганської області нашого Захисника не стало.Без найріднішої людини залишилися мама, брат, братова і похресниця.🕯 Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині загиблого Героя. Хай Господь дасть Вам сили пережити це невимовне горе.🇺🇦Вічна пам'ять ГЕРОЮ!Про чин похорону Захисника повідомимо невдовзі.

🕯 Він був покликаний захищатиУкраїна, 2022 рік, 24 лютого, ранок.Після масових ракетних ударів довжелезні колони людей у хаосі шукають захисту за рубежем…В той самий час наш земляк Іван Тичківський з с.Лучинці збирає валізу, щоб перетнути кордон і повернутися додому.Риторичне «Чому?» мовчки шукає відповідей у головоломці думок. Адже тут – його доньки, дружина, добра робота. Тут мирне і стабільне життя…Та, мабуть, було щось вище, сильніше за страх війни. У цей переломний момент серцем земляка керувала віра, яка діяла Любов’ю. Іван Любомирович десь підсвідомо розумів: він покликаний Небом захистити те, що стало любов’ю його земного буття - сім’ю, близьких і свій народ, який є великою родиною. Тож не чекав, аби війна постукала в оселі його рідних і знайомих.Минав емоційно важкий другий тиждень повномасштабної війни. Призваний у зв’язку з мобілізацією 4 березня 2022 року, Іван Тичківський вдягнув військову форму. З того часу він - в епіцентрі лиха, якого ніколи не бачив раніше, а за його спиною – щоденна молитва рідних людей.Відтоді навідник 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини Т0910 солдат Іван Тичківський виконував бойові завдання у гарячих «точках» Донеччини.Саме там, поблизу населеного пункту Богданівка Донецької області, його земне життя обірвалося назавжди.28 березня не стало батька, чоловіка, сина, рідної або просто близької за духом людини. Рогатинщина втратила достойного земляка-Захисника.З власних джерел стало відомо, що Іван ТИЧКІВСЬКИЙ народився у селі Лучинці 11 листопада 1974 р. Навчався у Лучинецькій ЗОШ, згодом продовжив здобувати освіту в Івано-Франківській школі N22. Крім того, вступив у Львівську ветеринарну академію за спеціальністю «інженер».У 1992 році з дружиною Ольгою створили сім’ю. Виховали двох прекрасних доньок Іванну та Елізабет.У мирний час наш земляк працював на Арматурному заводі ( 1992-1995 рр.), а також монтажником сантехнічних систем на фірмі «ТЕК» у м. Києві (2008-2014 рр.). Бувши добрим фахівцем у цій справі, трохи згодом знайшов роботу і за кордоном, де разом дружиною перебували тривалий час.А згодом війна… Ти можеш навчитися миритися з усіма її негараздами, але найважче втрачати достойних… Найважче втрачати рідних та вчитися жити БЕЗ.Кажуть "страху немає в любові". Вона ж бо постійно в серці. Тож навіть смерть не здатна забрати із пам’яті тих, хто Любив світ своїми світлими вчинками. Серед цих неймовірних українців – Іван Любомирович Тичківський.🕯 Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині загиблого Захисника. Хай Господь дасть сили Вам пережити це невимовне горе.🇺🇦Вічна пам'ять ГЕРОЮ!Про чин похорону Захисника Івана Тичківського повідомимо невдовзі.

🕯 На Рогатинщині знову сумна звісткаНе кожному з українських воїнів судилося подолати важкий, зрошений кров’ю, шлях до Перемоги. Війна забирає здоров’я, а когось … назавжди вписує у наших пам’яті й серцях.Таку тернисту дорогу долав і наш земляк – Іван Федорович ГОРИН із с.Обельниця. Пройшовши фронт, складне поранення 6 червня 2022 року на Донеччині, 16 складних операцій... він продовжував боротьбу, щоправда, цього разу вже за своє Життя.Знову смуток і біль. Знову тужлива "Пливе кача..." над містом, а церковні дзвони холодять душу, як зима, що повернулася в Опільський край зі сумною звісткою.Сьогодні, 28 березня, Рогатинська громада, стоячи на колінах, живим коридором проведе в останню дорогу Захисника – Івана ГОРИНА. 15 липня, він святкував би своїх 52 … Але доля мала інші плани.Що таке війна з росією та які жахливі наслідки вона несе із собою старшина знав не зі слів. З 21 травня 2020 року підписав контракт, брав безпосередню участь в Операції Об’єднаних Сил на території східних областей. Залишився вірним своєму обов’язку й у дні повномасштабного вторгнення. Захищав Україну у найгарячіших точках фронту.З власних джерел стало відомо, що Іван ГОРИН народився у селі Обельниця 15 липня 1971 р. Навчався у Конюшківській ЗОШ. Відтак здобув освіту в Івано-Франківському СПТУ №13. У мирний час, з жовтня 1995 року, працював на Бурштинській ТЕС. У 1992 році з дружиною Олександрою створили сім’ю. Разом виховали дочку Іванну.У лавах ЗСУ служив у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого (м. Володимир-Волинський). Під час боїв на Донецькому напрямку отримав поранення. Певний час перебував на лікуванні в Луцьку. Після тяжких 16 операцій— його серце перестало битися у лікарняній палаті 25 березня 2023 року.Не стало батька, чоловіка і друга ... Не стало нашого Захисника.▪️ Сьогодні, 28 березня, о 12:00 год наша громада проведе головного сержанта Івана ГОРИНА у дорозі до вічного спочинку.▪️ Спершу траурний кортеж прибуде у Рогатин, де відбудеться панахида та прощання. Згодом траурний кортеж відправиться в с.Обельниця, де одразу після прибуття буде відслужено Чин парастасу.▪️ Поховають Захисника в його рідній Обельниці, на сільському кладовищі, у середу, 29 березня. Чин похорону розпочнеться о 12:00 годині.Ніякі слова не зменшать біль утрати рідних. У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам'яттю загиблого. Висловлюємо найщиріші співчуття родині, друзям та побратимам військовослужбовця.Вічна пам'ять, Український Воїне! 🇺🇦

Люди, які роблять свою роботу, всупереч ситуації та погоді за вікном. Люди, які вдень і вночі клопочуться над комфортом у наших домівках, підтримують благоустрій, забезпечують життєдіяльність Рогатинської громади...Люди, яким не завжди дякують за важку щоденну працю.Але це завдяки Вам, працівники житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення, в наших домівках тепло та затишно, є вода у кранах, працює каналізація, а на вулицях - прибрано. Поки наші Захисники на передовій роблять надможливе, аби стримати ворога, Ви працюєте на комунальному фронті. Саме Ви з перших днів вторгнення та тривалих блекаутів дбаєте, аби критична інфраструктура громади працювала безперебійно. Долучаєтесь до підтримки Збройних сил, працюєте задля Перемоги.Дякую за Вашу важку працю! Щиро бажаю кожному з Вас міцного здоров'я, Божої опіки та успіхів у нелегкій, але такій потрібній роботі! З Днем працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення!З повагою - міський голова Сергій Насалик.Фото з архіву Рогатинської міської ради.

➡️ Мали нагоду стати учасниками зустрічі Програми «BURSHTYN+». Захід проходив сьогодні в Бурштинській громаді серед представників територіальних громад Івано-Франківської області, Прикарпатського еко-енергетичного кластера, Київського хай-тек кластера, ГО «Агенція сталого розвитку «АСТАР» та БА «Дністер 206». У ході зустрічі присутні детально ознайомилися з ініціативою «BURSHTYN+». Крім того, було представлено різні варіанти спільних проєктів для громад, можливі джерела фінансування Програми та її переваги. ✒️А ключовим моментом події стало підписанням Меморандуму про співпрацю. Це - стартовий крок у плані реалізації Програми «BURSHTYN+», втілення спільних проєктів у сфері енергоефективності, а також налагодження міжнародних зв’язків з партнерами Польщі, Словаччини, Німеччини тощо.📌Варто зазначити, що метою Програми«BURSHTYN+» є моделювання європейського «зеленого» переходу у галузі енергетики на Прикарпатті. Відповідно визначені стратегічні й оперативні цілі, географія та етапи її реалізації. За словами організаторів, в результаті впровадження ініціативи громади зможуть отримати:▪️ енергетичну незалежність,▪️ розвиток локального підприємництва та створення нових робочих місць,▪️ зростання надходжень у місцевий бюджет,▪️ екологічний ефект.