Скорботна звістка…🇺🇦🕯Війна знову принесла біль та невимовну втрату…23 лютого у бою зупинилося серце Левочка Андрія Романовича – навідника десантно-штурмового відділення 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.Його життя обірвалося на полі бою, далеко від дому – у районі населеного пункту Гончаровка Суджанського району Курської області рф. За нашу свободу та майбутнє військовий віддав найдорожче – життя.Бути воїном – це не лише про зброю чи форму. Це про вибір. Про силу духу, яка змушує йти вперед, навіть коли страшно. Про серце, яке б’ється не лише за себе, а за побратимів, цивільних українців. Андрій зробив свій вибір – захищати. Він знав, що шлях воїна важкий, свобода не дається легко, за неї доводиться платити високу ціну. Та він не відступив.Захисник Андрій народився на Тернопільщині, але довгий час був частиною Рогатинської громади, жив у селі Добринів. Він став не просто солдатом , а людиною честі, яка поклала своє життя на вівтар свободи.Тепер захиснику навіки 42-а…Земний шлях Андрія Левочка завершився там, де він народився: тіло воїна поховали у рідному Тернополі, віддавши йому останню шану як справжньому синові України.Рогатинська громада у глибокій скорботі. Андрій став частиною вічного строю тих, хто бореться за Україну навіть після смерті – у нашій пам’яті, у наших молитвах, у нашій вдячності.Схиляємо голови перед його мужністю, самопожертвою та незламністю.Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким загиблого.Вічна пам’ять і слава Андрію Левочку!🇺🇦