Рогатинська міська рада

📅 21 червня опільське село Верхня Липиця збереться разом, щоб вшанувати пам’ять шести Героїв-земляків, які віддали життя за Україну.На фасаді місцевого ліцею відкриють інтерактивні меморіальні дошки на честь полеглих захисників із Рогатинської громади:🇺🇦 Миколи Васильовича Козоріза(17.07.1981 – 21.12.2024)солдата, кулеметника механізованого відділення 1-го механізованого батальйону в/ч А5001.Героїчно загинув поблизу села Шевченко на Донеччині під час виконання бойового завдання із захисту України.🇺🇦 Василя Ярославовича Мойсея(25.04.1981 – 19.05.2024)солдата, стрільця-санітара 1-го єгерського відділення 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.Загинув у селі Уманське Донецької області, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок.🇺🇦 Андрія Степановича Макогона(10.06.1998 – 05.02.2025)головного сержанта 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 31-ї окремої механізованої бригади.Відважний воїн, який захищав Україну від російської агресії. Нагороджений почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих». 🇺🇦 Михайла Мироновича Пелиха(27.10.1974 – 26.11.2024)молодшого сержанта 356-го навчального артилерійського полку. Відважно стояв на захисті Батьківщини.🇺🇦 Андрія Євгеновича Каменя(01.02.1979 – 30.04.2026)молодшого сержанта, старшого стрільця-вогнеметника 1-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового батальйону в/ч А2582.Героїчно загинув поблизу села Вишневе на Дніпропетровщині, боронячи українську землю від ворога.🇺🇦 Миколи Євгеновича Каменя(18.09.1971 – 23.11.2025)солдата, майстра 2-го відділеннятехнічного обслуговування бронетанкової техніки 110-ї окремоїмеханізованої бригади ім. генерал-хорунжого Марка Безручка.Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». 🕯 Меморіальні дошки — це не просто знак пам’яті, а біль, який не має права стихнути.Вони щодня дивитимуться у вікна цього закладу освіти, нагадуючи: свобода ніколи не буває безцінною.📢 Запрошуємо жителів громади долучитися до церемонії відкриття та разом вшанувати подвиг наших воїнів.🕐 Початок — о 13:00 год. Вічна пам’ять захисникам України!

🎨Спини цю мить. Рік без Ігоря ЛюлькиКоли людина все життя малює рідне місто, з нею відбувається дивна річ: місто починає берегти її образ так само дбайливо, як вона колись зберігала його панорами у своїх роботах.У музеї «Опілля» сьогодні пахне деревом, старим папером і фарбами. На стінах — акварелі Ігоря Люльки. Прозорі, легкі, сповнені світла. Здається, ніби вони були тут завжди — як площа Роксолани, старі липи біля храмів, як сам Рогатин.17 червня у виставковому залі історико-краєзнавчого музею відкрили ретроспективну експозицію художника, який залишив помітний слід у культурному житті Рогатинщини. Рік тому його не стало. У залі представлено 58 акварелей — майже стільки ж, скільки років прожив митець. У цьому збігові простежується щось символічне: ніби кожна робота стала окремою сторінкою життя, зупиненою миттю.Особливістю виставки є те, що вперше в одному просторі зібрано акварельний доробок митця. До цієї техніки Ігор Люлька звернувся лише у 2016 році. Та саме акварель відкрила його по-новому — як художника, якого сьогодні бачать відвідувачі музею. Вона вимагала точності й сміливості, і водночас дозволяла вловити те, що митець любив найбільше, — світло над Рогатином і церквою Святого Духа, світло в людях.Детальніше про виставку «Спини цю мить, бо в ній моя душа…» — у нашому матеріалі: https://rmtg.gov.ua/ua/novyny/44/9235#ІгорЛюлька #Рогатин #Опілля #акварель #виставка #музей #культура #мистецтво

Червень приніс нам дві щемливі дати - день народження митця Ігоря Люльку та перші роковини його передчасного відходу. Але справжні художники не йдуть назавжди. Вони розчиняють свої почуття у барвах, залишаючи нам чисте, незгасне світло.Світ Ігоря Люльки досі живий: він пульсує в пам'яті випускників гімназії, яким він роками дарував уміння бачити прекрасне, у величних іконах та іконостасах святинь, у лініях міського муралу. Музей «Опілля» також завдячує йому своїм створенням. Ігор Васильович був із музейниками, від самого початку - у 2017 році своїми руками монтував експозиційні зали, гончарну майстерню, був активним учасником мистецького життя закладу. Громада пам’ятає його як «Митця року-2018», а перша персональна виставка «…все небачене побачено…» назавжди стала золотою сторінкою нашої історії.💙Запрошуємо краян 17 червня о 14:00 у виставковий зал Рогатинський історико-краєзнавчий музей "Опілля" на відкриття виставки акварельних робіт Ігоря Люльки під назвою "СПИНИ ЦЮ МИТЬ, БО В НІЙ МОЯ ДУША

Голоси дитячих душ, окрилені творчістю: у Музеї «Опілля» розгорнуто особливу художню експозицію юних митців Рогатинщини.🎨Днями тут відкрито четверту щорічну виставку дитячої творчості «ОКРИЛЕНІ ТВОРЧІСТЮ».Роботи рогатинських юних митців – це чисті, пронизливі голоси нової генерації, які через палітру кольорів, пластику глини та переплетення бісеру гучно заявляють світові про наше право на майбутнє, світло та Перемогу! Феномен дитячого мистецтва: світ, де живе щирість і надія. Живопис та графіка: від ніжних, залитих сонцем краєвидів Опілля до глибоких патріотичних сюжетів. Художня кераміка та вишивка: витончені розписні тарелі, глечики та традиційні свистунці, які зберегли тепло дитячих рук, а також патріотична вишивка із гаслом «Україна разом». Народні ремесла: об'ємні текстильні сови у техніці макраме, ляльки-мотанки, що постають справжніми родинними оберегами та ювелірні гердани й силянки з бісеру, які вимагали від маленьких майстрів колосального терпіння та точності.🏅Юних авторів та їхніх наставників привітали міський голова Сергій НАСАЛИК та секретар міської ради Христина СОРОКА, відзначивши високі досягнення, творчу індивідуальність та активну позицію нашої молоді почесними подяками Рогатинської міської ради.

📚Сьогодні відбулося засідання організаційного комітету з підготовки та проведення заходів на червень у Рогатинській громаді. Спершу було проведено аналіз проведених заходів у травні, обговорено усі нюанси їх реалізації. Після чого секретар міської ради Христина Сорока зосередила свою увагу над концепцією відзначення заходів на червень. Обговорили формат й зміст запланованих подій на перший місяць літа та узгодили основні логістичні та координаційні питання.Значну увагу оргкомітет приділив вшануванню Дня пам’яті дітей, загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Як наголосила Христина Сорока, це болюча й водночас надзвичайно важлива сторінка сучасної історії, до якої громада не може залишитися байдужою, станом на 4 червня 2026 року внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ в Україні загинуло щонайменше 707 дітей, ще понад 2000 дітей отримали поранення різного ступеня тяжкості. У рамках відзначення цієї дати 4 червня в закладах освіти та культури Рогатинщини відбувся тихий перформанс «Голоси дітей», а в храмах громади пройшла молитва за мир, дітей і Україну «Молимось за вас, наші янголята».Упродовж місяця жителі й гості громади матимуть змогу долучитися до низки культурних і патріотичних подій. Традиційно в червні уже вчетверте історико-краєзнавчий музей «Опілля» презентує виставку дитячої творчості «Окрилені».11 червня відбудеться імпреза з нагоди 70 років від дня заснування Рогатинського аграрного коледжу.У музеї «Опілля» готують виставку живопису, присвячену життю й спадщині Ігоря Люльки.Вшанує громада й 22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні.Серед ключових подій першого місяця літа - 30 років Конституції України (28 червня 1996 року). Тож 28 червня заплановано провести мистецько-патріотичний фестиваль Чупринка-Фест на хуторі Переліски. У червні 135 років від дня народження Євгена Коновальця (14 червня) та 140 років - Івана Крип’якевича (25 червня). Тож заплановано опублікування презентаційних матеріалів та зустріч пластунів.

🕯💔🙏Довгих чотири роки війни, гарячих боїв, де кожен день міг бути останнім…Тому він спішив жити, любити, захищати тих, кого йому послала доля – найрідніших у житті людей і тих, хто з волі обставин стали рідними – побратимів по зброї.Рогатинська громада втратила ще одного свого сина. Додому, у рідне село Долиняни «на щиті» повертається Тарас Козар.21 квітня 2022 року наш земляк зі звичайної людини став Воїном. Призначений на посаду розвідника у 36-ту окрему бригаду морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського , у складі якої успішно виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту. Пізніше служив у оперативно-тактичному угрупованні «Донецьк», боронив українські міста і села на Донецькому та Запорізькому напрямках. Під час операції «Кринки» понад пів року під постійними обстрілами, ударами КАБів та дронів разом з побратимами тримав оборону зруйнованого населеного пункту Кринки. Був безпосереднім учасником масштабної наступальної та оборонної військової кампанії Збройних Сил України на території Курської області. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», нагрудними знаками «За взірцеву службу» командира бригади морської піхоти, «Ветеран війни».Вирішальним місцем його героїчної боротьби і смерті стала Костянтинівка Донецької області. 28 травня 2026-того року внаслідок артилерійського обстрілу молодший сержант, командир відділення взводу протитанкових ракетних комплексів 36-тої окремої бригади морської піхоти Тарас Козар загинув.🕯🙏💔Траурний кортеж із тілом військового прибуде на центральну площу Рогатина3 червня об 11:00 год. Тут відбудеться панахида і прощання.Просимо жителів громади гідно зустріти і спільною молитвою провести Героя в останню земну мандрівку.Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям і бойовим побратимам Тараса Козаря.Вічна пам’ять і слава Герою України!

Сьогодні у школах Рогатинської громади лунає останній дзвінок — не лише як святкова мить, а як звук часу, що змінює життя. Для 323 дев’ятикласників і 121 одинадцятикласника це не просто завершення навчального року. Це мить, коли дитинство відступає на крок назад, а попереду відкривається дорога вибору, відповідальності й надії.Ви виросли у непрості роки — під звуки тривог, серед втрат і випробувань, які випали нашій державі. Але саме тому ваше покоління вміє цінувати світло, людяність і свободу.Сьогодні ви залишаєте шкільні класи, де вчилися не лише формулам і правилам, а й дружбі, витримці, співчуттю.Попереду буде багато невідомого. Іноді — тривожного. Іноді — великого й прекрасного.Та я вірю: ви вистоїте.Бо маєте головне — серце, здатне мріяти й любити свою землю.Дорогі вчителі та батьки, дякую вам за терпіння, за турботу і за тих дітей, яких ви виростили сильними. У час, коли країна щодня бореться за майбутнє, ваша праця є тихою, але справжньою силою України.Від імені Рогатинської міської ради та виконавчого комітету щиро вітаю громаду зі святом Останнього дзвінка.Бажаю нашим випускникам мирного неба, відваги не зраджувати себе і мудрості не втрачати людяності.Нехай кожен із вас знайде свою дорогу — і матиме силу пройти нею гідно.З повагою — міський голова Сергій Насалик.

💔🕯Невимовний біль щоразу огортає серце, коли сумні звістки сколихують нашу землю… В понеділок, 25 травня, площу Роксолани в Рогатині вкотре огорне сум. Прийдімо разом, щоб гідно провести захисника, віддати шану й подякувати за життя, віддане за Україну. Додому повертається Ярослав Григорович Мартиновський з села Чернів. Рогатинська та Букачівська громади зустрічатимуть чоловіка, сина, батька, який віддав своє життя за Україну та її майбутнє.Як повідомила голова Букачівської громади Олександра Вітер-Любевич, Ярослав Мартиновський народився 28 січня 1977 року в селі Одаїв. Згодом сім’я переїхала у Чернів. Там він закінчив місцеву школу. У профтехучилищі в Рогатині вивчився на тракториста. У 2026 році Ярослава Мартиновського мобілізували до війська. 16 травня військовослужбовець помер під час проходження служби у лікувальному закладі в Києві.Рогатинська міська рада висловлює найщиріші співчуття родині, друзям і побратимам. Хай Господь обійме вас у скорботі й дасть сили витримати біль, що не має ліку.Сумуємо у важку годину скорботи.🙏🇺🇦Кортеж зі загиблим українським захисником приїде до Рогатина 25 травня об 12:00 годині.На головній площі міста відбудеться поминальна панахида та церемонія прощання.Згодом траурна колона вирушить до Букачівської громади, де проживав Герой. Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста й сіл, щоб створити живий коридор й гідно зустріти загиблого Захисника України.🇺🇦🇺🇦

Дорогі жителі громади!Сьогодні — день, коли слова звучать інакше, глибше. Наче сама земля говорить через біль, пам’ять і молитву. 23 травня Україна схиляє голову перед своїми Героями. Перед тими, хто без вагань став між нами і темрявою.Історія знову випробовує нас. І в ній, як казав Євген Коновалець, немає місця для байдужості. Є лише два шляхи: творити її або стати її жертвами. Він знав, про що говорив. Його життя обірвалося 23 травня 1938 року від руки радянських спецслужб у далекому Роттердамі. Але куля не здатна вбити віру, а страх — перемогти народ, який пам’ятає тих, хто боровся за її незалежність.Через кілька років, у 1941-му, під час Другого Великого Збору ОУН було встановлено День Героїв. Ці українці не мають віку, бо приходять до нас крізь століття — у постатях князів і козаків, у піснях січових стрільців, на лісових стежках УПА. Вони живуть у вчителях, які не дали забути українське слово, у матерях, які вчили дітей правди, у тих, хто зберігав нашу культуру, коли її намагалися знищити.Сьогодні ці українці серед нас — хлопці й дівчата, які прокидаються під звуки війни й щодня дивляться смерті в очі, аби ми могли бачити світанок. Ми вшановуємо загиблих у тиші, у якій стискається серце матері, дитячі очі шукають батька, а прапори на могилах розвіває вітер. І є небо, яке стало ближчим, бо в ньому тепер — наші найкращі.Схиляємо голови у молитві перед пам’яттю наших земляків, які залишили в серці громади світло, що не згасне ніколи.Водночас вклоняємося живим. Тим, хто тримає фронт, повертається після боїв і мовчить про пережите. Бо Герой — це не бронза на постаменті. Це людина, яка попри страх обирає вірність.Нехай Господь оберігає українських захисників. Дарує їм силу, здоров’я і перемогу. А ми маємо одне святе завдання — пам’ятати кожне ім’я, подвиг, кожне серце, яке перестало битися заради того, щоб жила Україна.Бо народ, який пам’ятає своїх Героїв, — нездоланний.Вічна слава Героям! Слава Україні!З повагою - міський голова Сергій Насалик .

З нагоди Міжнародного дня музеїв та до Дня вишиванки анонсуємо дві унікальні для Рогатинської громади й не лише події, що відбудуться 21 травня 2026 року у м. Рогатин: 📌АНГЕЛ ГОСПОДСТВА. Повернення додому.Виставка ікони XVIII ст., яка повертається у стіни рідного Святодухівського храму через 40 років. 📍Локація: церква Зішестя Святого Духа вул. Роксолани, 10. м. Рогатин🕑: 14:00_______________________________________________📌 УЗОРИ ЧАСУ. Виставка вишивки, подарованої музею Катериною Андрусів. 📍Локація: музей Миколи Угрина-Безгрішного вул. М. Угрина-Безгрішного, 14. м. Рогатин🕒: 15:00 Матимемо виняткову нагоду торкнутись серцем наших скарбів, почути неймовірні історії реставрації і збереження музейних предметів та побачити наживо багатство української вишивки. Заходи, ініційовані Міжнародною радою музеїв (ICOM), реалізуються під цьогорічним гаслом "Музеї об'єднують розділений світ", яке підкреслює важливість збереження історії та культури...насамперед - своєї!!!Церква Зішестя Святого Духа