настільки пропрацьована історія, настільки емоційно пробирає кожен з них і вся ця історія з 33 роками до мурах. Але на цьому гра не зупиняється. Бо далі тебе знайомлять з антигероями. Тими, з ким ти воюєш. А після цього ти втрачаєш усіх. І втрачаєш боляче. І після цього тобі відкривається інша історія. Інші емоції. Тебе постійно хитає і пробирає до кісточок. Ти розумієш, що і як насправді тут. І тобі дають вибір. Вибір, який переплюнув Cyberpunk. Ця гра настільки просочена емоціями та соціальними і психологічними відносинами, життям кожного героя, що тебе розриває на шматочки. 💥---Навіщо все це в іграх? 🤔Особисто моя думка — ігри подорослішали. Вони ніколи не були саме дитячою забавкою. І завжди містили певну емоційну частину. Навіть той же Tamagotchi він відігравав роль дитячого уроку пережитття втрати хом'яка. 🐣Світ стає все більш жорстоким та байдужим. Максимально наближаючи людство до станів та емоцій з The Last of Us. І ігри зараз відіграють ще й роль нагадувань про людськість, про жорстокість, про емоції, про емпатію. 🙏Реальність навколо нас жорстка. Наша психіка блокує наші емоції та співчуття по втраті кожної людини. Це нормально.Але добре, що ігри зараз дозволяють не просто втекти в інший світ, а змушують нас пам'ятати, що ми люди, і це — дуже класний їхній розвиток. 💖#gamedev #емоції #люди #ігри 🎲