​​🩺 Уявіть ситуацію, що до вас на прийом приходить 45-річний чоловік. Він скаржиться на задишку, кашель, постійну слабкість, болі в суглобах та оніміння правої стопи. На перший погляд — нічого надто незвичного. Бронхіальна астма вже понад 10 років, періодичний прийом НПЗП через суглобовий біль, звичний набір скарг для пацієнта з хронічними захворюваннями. Але поступово деталі починають складатися в значно цікавішу картину.

🟢 В анамнезі — рецидивний поліпоз носа.

🟢 У загальному аналізі крові — еозинофілія 4,8 × 10⁹/л.

🟢 На КТ легень — мігруючі інфільтрати.

🟢 Під час неврологічного обстеження виявлено аксональну нейропатію малогомілкового нерва.

🟢 ANCA — негативні. Перед вами пацієнт із вираженою еозинофілією та мультисистемними проявами. Діагностичний пошук звужується, але остаточна відповідь усе ще не така очевидна, як може здатися на перший погляд.❓

Яка знахідка найбільше свідчить на користь еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом (EGPA), а не гіпереозинофільного синдрому (HES)?

✅ Поділіться вашою думкою та долучайтеся до обговорення за посиланням https://rheumatology.institute/revmotest/c89dbe82-f215-41cd-9e53-08c7a7970626Детально це питання ми обговоримо у ході вебінару «Еозинофільний гранулематоз з поліангіїтом: клінічні «пастки» та алгоритми ведення» 18 червня о 17:00.

👍 Долучайтеся до перегляду вже зараз https://rheumatology.institute/eozinofilnii-granulematoz-z-poliangiyitom-klinichni-pastki-ta-algoritmi-vedenniaКлінічний випадок підготовлено за підтримки компанії Berlin-Chemie / A. Menarini GmbH в Україні.