Чому рік без плану виснажує більше, ніж здаєтьсяОбіцяла написати. Ви точно знаєте це відчуття, коли день тільки починається, а ви вже втомлені. Наче ще нічого не зробили (іноді і з ліжка ще не встали), а сил немає.Життя йде реакціями. Хтось написав - відповіли, дитина заплакала - побігли, комусь терміново щось треба - ВІДКЛАЛИ СЕБЕ.І так минає день....Потім тиждень....Потім РІК...Без плану ми живемо не своїм життям, а чужими потребами, обставинами та ситуаціями.Ви багато робите, але всередині відчуття, що не туди, "щось не те", "не хочу". Наче ви загубили себе десь між побутом, відповідальністю і власними очікуваннями. Хоча чи власними? Може це чужі очікування, що ви їх натягнули на себе?Я десять років вже консультую і чую "я погано організована". Та ні! Ви просто без напрямку і турботи про себе. Але навіть сильна жінка виснажується.Ще раз і ще: ПЛАН ЦЕ НЕ СПИСОК СПРАВ! Почуйте мене! Це відповідь на питання:❓ "Про що мій рік?"ТА❓ "Де в ньому я?"І якщо зараз ви читаєте це з думкою "ніби про мене…" - приходьте на планування року. Хто був знає - обов'язково розвидніється, як би ви "не вміли" планувати. Цього року письмово тиждень в групі + зум зі мноюПишіть ПЛАН в коментарях, і я напишу деталі✍️(З відео вчора мала настрій подуркувати 🤪🤣)