Збіг обставин останнього тижня може дати шанс Україні отримати головну допомогу?

За тиждень відбулися дві цікаві події:

📌 Спершу голова Європейського центрального банку Лагард оголосила, що достроково завершить роботу на своїй посаді.

📌 А після цього стало відомо, що прем’єр Бельгії Барт де Вевер сьогодні звернеться до короля, щоб подати заяву про відставку.

🇫🇷 Дострокову відставку протеже Макрона, голови ЄЦБ Лагард, пов’язують з тим, щоб до виборів президента у Франції, які відбудуться 18 квітня 2027 року, надати можливість Парижу за президентства Макрона узгодити нову кандидатуру голови ЄЦБ з іншими країнами, бо за звичайного перебігу подій Лагард мала бути на посаді до жовтня 2027 року. Тобто вже з новим президентом, яким може стати Ле Пен чи Меланшон. А так 2 лютого 2027 року — останній день роботи Лагард на посаді, тож у Європейської Ради буде остання весняна зустріч, щоб обрати наступника. Що буде й останнім засіданням Макрона як президента Франції. Такий перебіг подій уже викликав критику з боку Ле Пен, яка вважає, що її позбавили права вплинути на призначення голови ЄЦБ.

🇧🇪 Щодо Бельгії, то головною причиною є те, що коаліція з пʼяти партій не в змозі узгодити скорочення видатків у новому річному бюджеті на понад 10 млрд євро. Термін для цього спливає завтра. Зараз ще не зрозуміло, чи повідомлення про подання відставки є вже остаточним рішенням, чи лише методом тиску на коаліцію, або спробою отримати від короля дозвіл на подовження узгодження бюджету. Оскільки король може не прийняти відставку і доручити «спробувати ще».

Також у разі відставки Барта де Вевера парламент автоматично не розпускається, а коаліція матиме можливість сформувати новий уряд, але з урахуванням кострубатості коаліції з пʼяти партій та гостроти питань, що стоять, варіант дострокових виборів буде теж вкрай імовірним.

І у всьому цьому є цікавий момент⤵️

⏩ Усі ці події відбуваються за участю ключових акторів, які були противниками повного використання заморожених активів Кремля в Європі: ЄЦБ, уряд Барта де Вевера, Франція. І саме зараз Комісія шукає ідеї додаткового фінансування України на наступні роки і знову звертає увагу на заморожені активи. Дуже малоймовірно, що перезапуск ключових противників ідеї повного використання заморожених активів — це результат якогось там плану. Це радше збіг. Але виглядає він цікавим.

Минулого року на тлі того, що Німеччина лобіювала ідею повного використання активів, відомим противником виступив уряд Бельгії. Тривалим противником була і Лагард, що представляла ЄЦБ, але тоді якось збіглося, що на тлі повідомлень про мовчазну підтримку ідеї Парижем Лагард теж допустила можливість механізму. Але у вирішальний момент Париж змінив думку, підтримавши ідею «плану Б» і «потребу аналізу ризиків», тим самим кинувши Берлін. За Парижем ЄЦБ знову стала критичною до ідеї, а Бельгія уникла тиску від провідних столиць, оскільки лише Берліна було недостатньо.

Зараз же підкидання кубиків у разі випадіння «необхідних чисел» може знову надати шанс ідеї повного використання заморожених активів. Але для цього треба:

🔗 Перша складова — менш критичний голова ЄЦБ.

Навряд чи Франція/Макрон зможе вчергове протягнути власного протеже. Радше мотивом дострокового виведення Лагард є мета не надати Ле Пен інструментів впливу на європейську політику, обмежити необхідність іншим столицям домовлятися на старті з Ле Пен щодо ЄЦБ (у разі перемоги). Сприятливим до ідеї використання заморожених активів буде той голова ЄЦБ, якого підтримає Німеччина (Мерц). Зараз Берлін розглядає три прізвища: Клаас Кнот із Нідерландів та Ернандес де Кос з Іспанії. З обома кандидатами на голову ЄЦБ Мерц уже провів особисті перемовини. Ще називали німця, голову Бундесбанку Йоахіма Нагеля, але він поступається першим двом, за свідченнями преси.

🔗 Друга складова — це прихильний до ідеї Париж.

Четвірка претендентів на президентство зараз: це Ле Пен, Меланшон, Філіпп та Глюксман. Пояснювати, чому Ле Пен чи Меланшон не будуть підтримувати ідею використання заморожених активів, — думаю не треба. Щодо Філіппа, то хоч він і макроніст, але це не означає, що він буде наслідувати все за Макроном. У вересні Філіпп закликав підтримати Україну, зокрема використанням заморожених активів для збільшення допомоги. Цю ж ідею підтримує й четвертий претендент на президентство Глюксман. Тож справа «за малим»: щоб Берлін отримав повноцінного союзника в ідеї повного використання заморожених активів московії, потрібна перемога або Філіппа, або Глюксмана.

🔗 Третя складова — менш критичний уряд у Бельгії.

Можливо, менш критичного голови ЄЦБ і прихильного до ідеї президента Франції буде вже достатньо Берліну, щоб продавити позицію Бельгії. Але якщо в самій Бельгії новий уряд стане більш прихильним до ідеї, то це спростить завдання в рази.

А це найскладніший пункт.

Станом на зараз ми не знаємо, чи взагалі Барт де Вевер залишить посад у і, якщо «так», то чи буде новий прем’єр обраний в переформатованій коаліції, чи відбудуться дострокові вибори. У разі дострокових теж постає питання, чи не стане гірше, оскільки згідно з рейтингами, лідерами є дві крайні партії: права «Фламандський інтерес» та ліворадикальна «Робітнича партія». Хоча на минулих виборах соціологія також давала їм перевагу, але зрештою вони отримали набагато менший результат, ніж очікувалося. Зміст у тому, що обидві ці партії загалом критичні щодо підтримки України загалом. Тим паче в аспекті заморожених активів.

Загалом у Бельгії ідея використання заморожених активів є непопулярною: більшість або виступають проти, або не висловили своєї позиції. Позицію не висловлювала й більшість членів коаліції, звісно, окрім партії прем’єра. Публічно ідею конфіскації в Бельгії підтримали «Зелені» та «Anders».

Ці дві партії представлені в парламенті та претендують на потрапляння знову у разі дострокових, якщо такі відбудуться. Єдине — вони не займають лідерських позицій у рейтингу та не входять до урядової коаліції. Але у разі потрапляння їх хоча б до коаліції за результатами виборів, це могло б впливати на позицію уряду Бельгії і розширити підтримку ідеї використання заморожених активів. Особливо цьому сприяла б єдина франко-німецька позиція, якої зараз щодо цього питання немає.

Тож так виходить, що збіг обставин та інших інтересів європейської політики може надати ідеї повного використання заморожених активів нового дихання.

Особливо це важливо на тлі пошуку Комісією та Берліном додаткових коштів для України, які неодмінно знову будуть дивитись на заморожені активи.

Для того, щоб шансів на повне використання активів було більше, потрібно:

🛑1. Щоб головою ЄЦБ став кандидат, підтриманий саме німцями. Це нідерландець Клаас Кнот чи іспанець Ернандес де Кос, чи німець Йоахім Нагель.

🛑2. У Франції має перемогти на президентських виборах або Філіпп, або Глюксман.

🛑3. У Бельгії має змінитись прем’єр або відбутися дострокові вибори, за результатами яких бажано, щоб нова коаліція сформувалася не довкола правої партії «Фламандського інтересу» чи ліворадикальної «Робітничої партії», а інших учасників, до урядової коалції яких бажано, щоб увійшли «Зелені» чи «Anders», а бажано і ті, і ті.

Ось такі значення на кубиках мають випасти, щоб надати максимальний шанс використанню заморожених активів Кремля для надання нової допомоги Україні. Можливо, вистачить і двох значень, але потрібен буде результат у Франції.

Resurgam ➰ Приєднуйся