Ната в книжкових світах

Шахмати для дебілів, Михайло Бриних 🌟Хоч перший редактор пана автора сказав йому, що він цією книжкою не потрапив у жодну зі своїх аудиторій (мовляв, вона дуже художня для тих, хто любить шахи, й дуже шахова для тих, хто любить художню літературу), я з цим категорично не згодна. Ця книжка підійде всім й кожному, навіть якщо ваші знання про шахи знаходяться десь на рівні мінімального мінімуму.Я думаю, вже всі чули, що головна особливість цієї роботи — це мова написання. Книга написана на суржику київського регіону з додаванням унікального стилю пана автора, й на початках це може трошки шокувати. Мозок абсолютно не розуміє, якою мовою це написано, але звикає дуже швидко, й починаєш получать іскренноє удовольствіє від читання цього постулату.Про що історія: мальчік Міша волею судеб знакоміться з охраніком в продуктовому магазіні, доктором Падлюччо. І так їм обом щастить в цьому житті, що перший дуже хоче навчитись грати в шахи, а другий дуже гарно вміє це робити: й грати в шахи, й вчити цьому тонкому мастерству, паралельно ділячись з несвідующімі своєй жізненной мудростю. Також ближче до кінця історіх з'ясовується, що мальчік Міша має спасті мір, але то ви вже самі прочитаєте.Книга просякнута тонкою іронією, гумором, місцями відверто комічними, а подекуди неймовірно абсурдними ситуаціями й життєвою філософією, але без моралізаторства й зверхності. Я дуже багато сміялась під час читання, пасажі доктора Падлюччо — це той рівень прекрасності, на який ми всі заслужили. А коли я буду перечитувати (а я обов'язково буду), я буду виписувати всі фразочки, якими він звертався до Міші, бо це кожен раз було дуже смішно й стало моїм маленьким гілті плеже.І знаєте, ось це все, що я писала вище, не стало для мене сюрпризом в цій історії, чогось такого я і очікувала від неї. Але що справді blow my mind — це друга новела. Назва «Хрустальна свиноферма» має натякати нам, що очікується щось воістину епічне й практично легендарне, але я не думала, що настільки. Тому що, коли посібник з гри в шахи з ноткою філософських балачок перетворюється на трилер-детектив, написаний у магічному реалізмі — це трохи шокує, в гарному сенсі цього слова. Але ось ми тут. Я неймовірно люблю цю історію й раджу її абсолютно всім. Звичайно, що книжка отримує від мене 5 хрустальних лисичок 🤓🤓🤓🤓🤓 з п'яти, це було восхітітельно прекрасно! Я дуже дуже дуже сподіваюсь, що будуть виходити перевидання й нові твори Бриних, бо те як пише пан Михайло ну це раз*об, по іншому не назвеш#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись

О бозе о бозе о бозе цьорт цьорт цьорт, я не вірю своїм очам! Але Світ для Фрау Еверс на передзамовлені. Чекала цю книжку як свою, чесне слово ❤️Ще влітку минулого року зафрендились з пані авторкою в тредс й з того часу мій інтерес до книги зростав з кожним дописом про неї. А коли я дізналась, що обкладинку та ілюстрації буде робити один з моїх улюблених ілюстратраторів, ще й вінничанин Сергій Мірчук, то всі зіроньки склались. Нам обіцяють якусь неймовірну пригоду у жанрі магічного реалізму, а це єдиниий реалізм який я люблю в книжках 😁Франц Еверс — ветеран Першої світової, колишній військовий лікар і безнадійний морфініст, що живе на маргінесі суспільства. Він здає в ломбард рештки свого минулого життя й потопає у химерних сновидіннях, поки за стінами щодня змінюється курс марки та вирують політичні чвари. Зустріч із таємничим вороном, хранителем пам’яті людства, відкриває йому очі: атмосфера відчаю та божевілля, яка пожирає місто, — прояв набагато зловісніших сил, здатних розірвати тонку межу самого буття. Міфи й казки оживають, час і простір перетворюються на поле бою з первісною пітьмою, проте щоб вийти на нього, Франц мусить подолати темряву в собі та знищити власних демонів. Гублячи капці біжу замовлять цю красу й вам раджу. Ціна передзамовлення 420 гривень. Завмовити треба ось туть

Вітер в голові, Олег Крюхін «Тиждень, який я прожила за два дні» — саме так можна сказати про роман «Вітер в голові» Олега Крюхіна. Книга про пригоди двох друзів, Макса й Дреда, має цікаву структуру: кожен розділ — це окремий день тижня. Тож можна читати цю книгу по розділу в день, проживаючи їх разом із героями, але мені було занадто цікаво, щоб цим займатися.Що ми маємо на старті: львівський сетинг, участь Макса (звичайного хлопака-велокур’єра) в підозрілому медичному експерименті й дуже дивне замовлення, яке закінчується просто якоюсь божевільною історією. Інтригує, еге ж?Історія читається дуже легко, до героїв швидко прив’язуєшся й починаєш співпереживати. В книзі не так багато маркерів часу, і мені дуже сподобався цей авторський прийом, бо вона ніби «на всі часи». Кожен стикався з розгубленістю «а що робити після універу», з першим коханням, яке вже не підліткова закоханість, а щось серйозніше, з проблемами у друзів (слава Богу, не такими, як у Дреда) та з «дорослими» ситуаціями й першим усвідомленням того, що «дорослі» тепер — це ми.У книзі є трохи «кіношності», особливо у фіналі, але в цілому я дуже класно провела з нею час. Це дуже достойний представник сучасної української літератури. І якщо вам хочеться почитати легку, по-хорошому «пацанячу» книгу про дружбу, трохи божевільні пригоди та класне перше кохання з елементом містики, то я щиро раджу «Вітер в голові».Від мене книжка отримує чотири задоволені лисички 😎😎😎😎 з п’яти й побажання автору великого натхнення, бо хочеться почитати щось ще від нього.#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись

Ви забили? Забули? А я вам напамʼятаю, що обіцяла показати найкращу книжку року. Ну точніше, одненькою не обійшлось, але вже як вийшло😁В 2025 році я прочитала 115 книжок, з них:11 аудіо104 паперові85 книжок іноземних авторів30 українських72 книжки були написана жінками 41 книжка чоловіками2 книжки змішані збіркиGoodreads і Fable кажіть шо топ жанром у цьому році було фентезі🐉Найактивнішими місяцями по кількості прочитаного були січень та лютий, де я читала по 11 книжок, а потім я завела блог🤭🥇Топ 5 видавництв по прочитаним книжкам виглядають так:🌟 Віват 27 книг —абсолютний лідер, сама в шоці шо так багато🌟 Всл 12 книжок — дуже дякую, що так багато від видавництва є в аудіо форматі й з ВСЛ у нас аудіо любов🌟 Небо 11 книг — непогано, але цього року хочу читати книжок від Неба більше🌟 Лабораторія 8 книг —абсолютний шок, я якось навіть не зрозуміла як я стільки начитала, але дуже тішусь, бо люблю це видавництво🌟 Жорж 6 книжок — в цьому році в мене курс на Вбивцебота однозначно буде більшеОт така вийшла цікава пригода. На дворі нинька 13 січня, тому з підсумками однозначно треба завершувати. Дякую, всім хто був зі мною цей рік, ви й так знаєте, що я вас дужу лублу♥️

Дим - Міла СмоляроваЗбірка оповідань Міли Смолярової має дуже влучну назву, що чітко передає суть творів: вони дійсно як дим. Деколи це тонка димка, через яку наша реальність здається химерною й якоюсь неправильною; іноді це дим від сигарет, яким затягуєшся до кашлю після того, як виходиш покурити й переварити все те, що тобі розповіли; іноді це дим на попелищі, бо події оповідання залишили за собою пустку; а іноді це дим кільцями, який випускає твій дідусь, щоб повеселити тебе малу в перервах між розповідями якоїсь байки.Але в мене не одразу склалось з цією книгою. Перший підхід до неї був невдалий: за анотацією я чекала викрученої на максимум містики, повного нерозуміння того, що відбувається, та магічного реалізму. Але перші оповідання аж занадто життєві, проблеми героїв оголені, як нерв, бʼють своєю відвертістю, а іноді навіть викликають неймовірну огиду. Тому я трошки відклала читання, бо мені дуже сподобалося, як пише авторка, і не хотілося псувати враження про текст через свої хибні очікування. І це було дуже правильне рішення, бо наступна спроба була успішнішою. Я вже знала, чого очікувати від книги, мене не збивали думки про те, чому ж Ріана — фантом і що таке IVibe, хоча якраз у другій половині збірки містицизму й магічного реалізму побільшало, і саме там нам дають відповіді на ці питання.Історії в книзі дуже різнопланові за змістом, тональністю, емоціями й обʼємом. Але мені сподобалося, що жодна з них не залишає байдужим: немає такого, що після перегортання сторінки вже й не дуже памʼятаєш, про що читав. І це показник чудової авторської роботи.Від мене книга отримує чотири задумливі лисички 🤔🤔🤔🤔 з пʼяти. Це гарна книга, якщо хочеться почитати щось на злобу дня й пережити різноманітній спектр емоцій й трошки порефлексувати над життям.#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись

Яка була неймовірна презентація книги «Шахмати для дебілів» — просто вау! Попри -11 за вікном, людей зібралося стільки, що в книгарні яблуку ніде впасти. Й зовсім не дарма – пана автора слухати одне задоволення.Перед тим як розповім детальніше, давайте про важливе: в тур пан Михайло поїхав для того, щоб зібрати на пікап своїм друзям-військовим, які зараз боронять нашу державу. Але сьогодні потреба стала ще актуальнішою, бо в місце, де проживають військові, прилетів снаряд і всі їхні речі згоріли. Закиньте пару гривень, бо збір йде дуже важко. Банка тутДуже цікаво було послухати історію «Шахмат»: перший раз вони були видані у видавництві «Факти», і тоді видавець сказав пану Михайлу, що він не влучив у жодну з аудиторій: для любителів його стилю книга занадто про шахи, а для любителів шахів — занадто художня 🤭 Для видання ВСЛ друга новела в книзі була значно переписана, додалося більше детективної складової та одна дуже важлива персонажка 🟢 Кому цікаво хто — маякніть у моментах, напишу. Також новел про доктора Падлюччо є чотири: крім опублікованих, є ще історія між першою й другою частинами та ще одна після «Хрустальної свиноферми». ВСЛ, а давайте, може б ви цейво… якось ну видали ще дві новели? А ще перевидайте бумласка «Шедеври вкраїнської класики» та «Шедеври світової літератури». Пан автор не проти, я питала 🤭Також говорили про суржик, й слова пана Михайла просто 🤌😌(деталі у відео)Було дуже тепло й класно, дружню атмосферу відмітив і сам автор, тому сподіваюся, що він обов’язково приїде до нас ще ☺️І ще раз нагадую про донат — хоч пару гривень, бо кожна важлива!

Я дуже чекала на цю книжку, бо ще наприкінці першої згадала, що тут ми маємо головного героя з дедді-іш’юз, а мене хлібом не годуй — дай щось таке почитати, або скажи, що твій батя спетляв за хлібом, коли тобі було п’ять років, і більше його ніхто не бачив, не кажучи цього прямо, хе-хе.Книжка розповідає про сина Боя — Девід Стонтона. Девід — успішний адвокат, людина раціональна й гостра на язик, але всередині в нього — пустка й повний розпач після дивної смерті батька. Ми опиняємося разом із ним у кабінеті терапевта в Цюриху. Звучить, можливо, дещо сухо, але Робертсон Девіс перетворює звичайні розмови на захопливий «детектив душі». Весь роман — це подорож углиб пам’яті, де минуле Девіда розбирають на деталі, як складний механізм.Найбільше мене зачепило те, як автор показує наші стосунки з іншими. Ми часто не бачимо людей такими, якими вони є насправді. Замість цього ми перетворюємо їх на персонажів власної драми: хтось стає для нас уособленням мудрості, хтось — об’єктом для виплеску прихованої люті, а хтось — ідеалізованим образом любові. Це книга про те, як ми «накидаємо» на близьких певні маски, часто навіть не усвідомлюючи цього.Навіть якщо ви ніколи не цікавилися психологією, ця історія заворожує своєю логікою оповідання та захопливою структурою у вигляді сеансів із психологом. Девіс показує, як хаос нашого життя, де події здаються випадковими (як той фатальний сніжок із першої частини), раптом вибудовується у чіткий візерунок. Він пише про це неймовірно легко: дотепно, з іронією та без зайвого повчання.Для мене «Мантікора» стала нагадуванням, що іноді героїзм — це не подвиги на очах у всіх, а відвага нарешті зняти маски з самого себе й чесно поглянути у власну внутрішню невідомість. Це ідеальний місток до фіналу трилогії, і тепер я з особливим передчуттям чекаю на третю частину — «Світ чудес».Звичайно, книга отримує від мене п’ять захоплених лисичок 😊😊😊😊😊 з п’яти. І, здається, тривожність з приводу того, що ця трилогія виявиться не такою шикарною, як коли я читала її вперше, нарешті покинула мій організм. Бо іноді вона навіть офігенніша, ніж у моїй пам’яті.#Redfox_прочитане

Давайте поговорим про «Буремний перевал»: роман про те, як усі одне одного ненавидять (і чому це геніально)Якщо ви досі думаєте, що «Буремний перевал» — це меланхолійна історія про ніжне кохання на фоні туманних пустищ, то у мене для вас погані новини. Це не «Віднесені вітром». Це герметичний, похмурий і максимально токсичний трилер, де всі персонажі — просто жахливі люди.Гіткліфф і Кеті — це справжній заповідник токсичності та нарцисизму. Їхнє знамените «У нас на двох одна душа» звучить не як романтична обітниця, а як психіатричний діагноз. Вони егоїстичні, мстиві й не шкодують нікого навколо. Гіткліфф взагалі поводиться як максильно мразотна і жорстока істота, якій хочеться побажати лише одного — горіти в пеклі. Але в тому й парадокс: хоча всі персонажі викликають огиду, відірватися від їхньої історії неможливо.Тут усе неймовірно похмуро й тісно. Весь світ героїв обиртається між двома маєтками, і виходу з цього замкненого кола немає. Це якась нескінченна циклічність страждань, де гріхи батьків стають спадком для дітей. Молодше покоління виглядає як духовні двійники своїх предків, які змушені розплачуватися за чужі помилки, навіть не знаючи всієї правди. Бронте створила неймовірно густу атмосферу: привиди, що плачуть у вікна крізь ніч, і дивна манера оповіді через треті руки, яка робить історію ще заплутанішою.Це класика, яка справді вражає, але не своєю «милістю», а тим, як вона б’є під дих. Це розповідь про те, як біль породжує ще більший біль, написана неймовірно красивою мовою. Книга отримує від мене чотири шоковані лисички з 😓😓😓😓 п’яти, бал я зняла просто так, як маленька недостойна помста цій історії за весь той емошинал демедж, що вона мені нанесла. Не дивлячись на це, я дуже раджу цю історію, навіть якщо ви будете ненавидіти кожного персонажа (а ви будете, повірте), ви гортатимете сторінки так швидко, ніби від цього залежить ваше життя. Просто беріть і читайте, це справжній емоційний розрив.#Redfox_прочитане

Лиходій року — чи писала я цю номінацію, щоб кудись вписати Віктора Вейла? Так, і що ви мені зробите? Віктор — це заноза в моєму серці. Він лиходій на 100%: злий, мстивий, абсолютно зламаний, але я обожнюю його. Пані Шваб вміє писати персонажів, які захоплюють, навіть якщо їхня мораль не те що сіра, а майже чорна, і Віктор — уособлення цього вміння.Квін року №1 — Ізвен із «Замку з кришталю». Абсолютно унікальна персонажка, яка за всі три частини жодного (тупо ЖОДНОГО) разу не впорола якусь дурню. Завжди вірна собі й своїм принципам. Її ріст та розвиток такий самий прекрасний, як її гострий язик, вміння за себе постояти та йти до мети. Я не відчувала жодного разу іспанського сорому щодо неї, і якби я обирала якусь персонажку як рольову модель — це однозначно була б вона.Квін року №2 — Мієчка Корвере. Яка шикарна, абсолютно шалена жінка! Мія — це просто пожежа, яка спалює все на своєму шляху, але за це ми її і любимо. Скільки разів я кричала в книжку: «Ну Міє, ну йоб твою наліво!», але чи стала вона менш прекрасною чи стала я від цього її менше любити? Ніт.Воїн року. З усіх вигаданих воїнів, про яких я читала цього року, Ярема з «Літопису Сірого ордену» — однозначно мій фаворит. Його принципи абсолютно чесні, його втома дуже зрозуміла й болюча, а його відданість справі заслуговує неймовірної поваги.Ось такі «персонажні» підсумки року вийшли. Розповідайте, хто вам запам’ятався, якщо ще не святкуєте!

Поки готую книжкові підсумки року, розповім вам про свою другу ціль на 2026-й (про першу я вже згадувала ось тут).Читати більше, ніж купуватиЗнаю, звучить дещо лячно🫣 Але мене справді непокоїть кількість непрочитаного на моїх полицях. І якби ж то була якась випадкова література, але це книжки, які я щиро хочу прочитати. Мені стає сумно від того, що вони просто стоять і припадають пилом.А нещодавно в TikTok я натрапила на відео Юлі Проліт, де вона поділилася своїми правилами щодо купівлі книжок:✨Купувати книгу, якщо збирається читати їх прямо зараз.✨Купувати книгу, якщо це продовження серії, яку колекціонуєш.Ця ідея мені дуже відгукнулася, тому наступного року хочу спробувати керуватися саме цим принципом. Додам від себе лише третій пункт: купувати новинки тих авторів, яких я збираю всі книжки. На щастя, цей список не такий великий, тож проблем виникнути не має.Звісно, я розумію, що не завжди вдаватиметься суворо дотримуватися цього правила. Інколи купівля нової книжечки — це справжня girl therapy та прояв турботи про себе. Проте загальну тенденцію купувати все підряд, з приводу і без, мені дуже хочеться змінити🌚Ну й раз ми вже всі тут показую: 🤍подаруночок на новий рік від подружки🤍купу усілякої краси яку зацінила пані котоадмінка. Це все дякую Віці й Ані які на останній в цьому році клуб по фентезі вирішили зробити всім подаруночки🫶🤍ну і ялинка, не дарма ж прикрашала. Мені дуже подобаються ці голубочки за мотивами голубів з Сам у дома 2, яких мені подарували друзі. А ще вони прикольні тим, що надруковані на 3д принтері й наче це вже поширена технологія, але я кожного разу в шоці😁