24 лютого повертається, як подих холодного вітру... Дата, що ріже пам’ять і водночас гартує її. Вона не для урочистостей - день Перемоги ще попереду - вона для тиші всередині й чіткого розуміння приорітетів. Ми заходимо на новий виток завдяки Захисникам. Кожен день, який ми прожили, і кожна можливість діяти сьогодні - їхня ціна. І кожен наш крок уперед - їхня відданість, яку маємо цінувати й продовжувати. Ми згадуємо полеглих, імена яких стали частиною неба. Чекаємо зниклих і полонених, бо надія вперта і не визнає поразок. Підтримуємо тих, хто тримає лінію оборони і лінію життя - наших Захисників. Час іде своїм кроком. Після 24-го буде 25-те, а за ним - інші дні. І в цьому русі народжується новий цикл. Ми звикаємо до важливого - стояти, працювати, підтримувати. Звичні звички стають нашою бронею - вони міцніші за страх, сильніші за втому. Наша молитва за мир - у підтримці лікарень і шкіл, у доставці допомоги та ліків, у волонтерських пакунках для солдатів, у закупівлі спорядження для фронtу, у зборі та переказі донатів, у навчанні і підтримці дітей, у збереженні порядку і дисципліни в громадах, у щоденній праці, що наближає Перемогу. Кожне слово, кожна дія стає її частиною. Молимося за майбутнє, вкладаючи себе в сьогодні й підтримуючи Захисників, тримаючи спільний периметр де кожен на своєму місці. Кожен донат має свою вагу, кожне слово має свою силу, кожен вчинок підноситься вище за гучні промови.Новий виток уже почався.Працюємо. Підтримуємо.І вистоїмо.Слава Україні!