«Передусім слід зазначити збіг національних і сімейних зв'язків у психологічних структурах різних груп дрібної буржуазії. Ці зв'язки набувають особливої сили завдяки процесові, який відбувається паралельно з таким збігом і фактично виникає на його основі. З погляду мас, націоналістичний фюрер уособлює націю. Зв'язок особистості з таким фюрером встановлюється лише тією мірою, якою він справді уособлює націю відповідно до національних почуттів мас. Оскільки фюрер знає, як пробудити в масах емоційні сімейні зв'язки, він також уособлює постать авторитарного батька. Він використовує у власних цілях усі емоційні особливості, які раніше приписувалися суворій, але величній (в очах дитини) постаті батька-захисника. Під час дискусій із палкими прихильниками націонал-соціалізму щодо неспроможності та суперечливості програми НСДАП мені нерідко доводилося чути, що Гітлер краще за них у всьому розбирається — «він усе владнає». У цьому випадку виразно проявляється дитяча потреба в батьківському захисті. В умовах соціальної дійсності потреба народних мас у захисті дає диктаторові змогу «все владнати». Така позиція істотно ускладнює здійснення суспільного самоврядування, тобто розумної самостійності та співпраці. «Жодна справжня демократія не може й не повинна будуватися на такій основі.» 🚩 Вільгельм Райх«Психологія мас і фашизм»Розділ: «Націоналістична самовпевненість».