Вільгельм Райх вважав, що сексуальне витіснення не є біологічною необхідністю, а соціально-економічним інструментом, який служить для підтримки авторитарно-патріархальних структур. Стверджуючи, що пригнічення природної сексуальності з дитинства формує покірний характер, який легко піддається контролю з боку авторитетів. Це, на його думку, сприяє стабільності авторитарних режимів. У своїх дослідженнях Райх, як наприклад «Психологія мас і фашизм» також звертав увагу на те, що в суспільствах, де сексуальність не пригнічується, спостерігається менше психо-сексуальних розладів і вищий рівень особистої свободи. Він вважав, що сексуальна репресія веде до виникнення вторинних, збочених форм сексуальності та сприяє розвитку неврозів. Райх посилаючись на етнографічні дослідження Броніслава Маліновського про плем'я Тробріанців у Папуа-Новій Гвінеї. Маліновський описував, що в цьому суспільстві сексуальність не пригнічується з дитинства, і це не призводить до негативних наслідків для культури чи моралі. Райх використовував цей приклад, щоб підкреслити, що сексуальна репресія не є необхідною умовою для розвитку цивілізації.https://telegra.ph/Naris-pro-trobrіancіv-06-06