Растаман та Пустота

🎉 28 червня запрошуємо відзначити чотириріччя «Колективів Солідарності»У червні нам виповнюється 4 роки.З цієї нагоди ми організовуємо великий день народження На вас чекатиме насичена програма:1️⃣ ФотовиставкаСвітлини з гуманітарних місій, волонтерської роботи та життя людей, яких торкнулася війна.2️⃣ Панельні дискусіїРазом із військовими та представниками цивільних організацій поговоримо про досвід самоорганізації, солідарність під час війни та виклики майбутнього. 3️⃣ Українська прем’єра фільму “Шлях до свободи” французького режисера Пьєра Шамешода.Спільний перегляд і розмова з режисером документального фільму про антиавторитариїв в умовах війни.4️⃣ ФрімаркетПриносьте речі, які більше не потрібні вам, або знаходьте для себе щось корисне.5️⃣ Тату-корнерМожливість зробити татуювання за донат на підтримку військових.6️⃣ Веганський фудкортСмачна їжа та напої протягом усього дня.7️⃣ Майстерклас із пайкиМожливість спробувати себе в роботі з електронікою та здобути нові навички.8️⃣ КонцертЖива музика та виступи друзів і подруг нашого колективу.9️⃣ Мерч «Колективів Солідарності»Футболки, стікери, листівки та інші речі, придбавши які, ви підтримаєте нашу роботу та військових, яких ми забезпечуємо.Також серед гостей розіграємо пляшку легендарного французького “дронового” вина 🍷Цього року наша подія також стане частиною міжнародної серії заходів Mujawara, організованої мереже The People's Want (“Народи хочуть”), учасниками якої ми є. Під час заходу ми презентуємо український переклад маніфесту мережі та поговоримо про міжнародну солідарність у часи війни.🗓️ 28 червня🕐 14:00–22:00📌 Київ, вул. Нижньоюрківська, 31, арт-центр OtelПриходьте знайомитися, спілкуватися, підтримувати збір коштів і просто провести цей день разом. До зустрічі ❤️__🎉 On 28 June, we invite you to celebrate the fourth anniversary of Solidarity CollectivesThis June marks our fourth anniversary.To mark the occasion, we’re organising a big birthday party.A packed programme awaits you:1️⃣ Photo exhibitionPhotographs from humanitarian missions, volunteer work and the lives of people affected by the war.2️⃣ Panel discussionsTogether with soldiers and members of non-governmental organisations, we will discuss experiences of self-organisation, wartime solidarity, and the challenges of the future. 3️⃣ Ukrainian premiere of the film The Road to Freedom by French director Pierre Chamechaude.A screening followed by a discussion with the director of this documentary about anti-authoritarians in wartime.4️⃣ Free marketBring along items you no longer need, or find something useful for yourself.5️⃣ Tattoo cornerGet a tattoo in exchange for a donation to support the military.6️⃣ Vegan food courtDelicious food and drinks all day long.7️⃣ Soldering workshopA chance to try your hand at electronics and pick up some new skills.8️⃣ ConcertLive music and performances by friends of our team.9️⃣ Solidarity Collectives merchandiseT-shirts, stickers, postcards and other items – by buying these, you’ll be supporting our work and the fighters we support.We’ll also be giving away a bottle of legendary French ‘drone’ wine to one of our guests 🍷This year, our event will also form part of the international Mujawara series, organised by The People's Want network, of which we are members. During the event, we will present the Ukrainian translation of the network’s manifesto and discuss international solidarity in times of war.🗓️ 28 June🕐 2 pm–10 pm📌 Kyiv, 31 Nyzhnoiurkivska St, Otel art centreCome along to meet new people, chat, support the fundraiser, and simply spend the day together. See you there ❤️

Новий збір на евак 🚑Ми відкриваємо збір на автомобіль для групи бойових медиків, які працюють на Донбасі. З міркувань безпеки ми не можемо назвати підрозділ, але в ньому служать багато наших товаришів. Активістський шлях наших бойових медиків почався понад 15 років тому і проходив через студентські та робітничі спілки, соціальні й мистецькі рухи. Їхній колектив розширюється, до них приходять нові люди, й вони потребують додаткового транспорту для евакуації поранених з кілзони.Коментар від військового Л.:«Ми пройшли стежки поля бою пішки, а тепер залучені у санітарній евакуації. Ці задачі можуть здаватися непомітними, але в критичний момент від цього залежить життя українського солдата. Наша готовність забезпечує успіх бійців у боротьбі проти фашистських окупантів.»Бійцям треба придбати Nissan Patrol та різне медичне обладнання.📌 Загальна ціль збору: 615 000 гривень / 12 000 євро.Якщо бажаєте долучитись та відкрити допоміжну банку пишіть в інстаграмі і ми допоможемо з дизайном.🔗Посилання на банку:https://send.monobank.ua/jar/AA4Tjjoy9h💳Номер картки банки: 4874 1000 3823 9128👛Paypal: [email protected]Долучайтеся!

нещодавно з громадянської освіти проходили ринкову економіку. на теоретичному уроці розглянули основні принципи ринку, його ефективність і всьо таке. але попри те, як гарно описаний риночок у підручнику, все одно залишається місце для критики. що може бути краще за урок? та будь-що, але в нашому випадку — гра. тому наступний урок перетворився на примітивну, але все ж імітацію ринкових умов. адже буде прикро, якщо діти всерйоз думатимуть, що мають усі шанси стати успішними безосами 2.0.практичне заняття полягало в тому, що велику роль у ринку відіграють стартові умови, удача та, як виявилось, можливість наєбати (мене). три учні/учениці займали роль підприємців, які мали закупити товар (використовували фломастери як абстрактну річ, без якої важко жити), реалізувати його та отримати прибуток. я був виробником, що постачав товар підприємцям, а всі інші — працівниками та працівницями, які отримували заробітну плату і, відповідно, купували товар у підприємців. на початку гри підприємці отримали конверти з різним стартовим капіталом, що одразу створило нерівні умови. учень, якому дісталося найбільше стартових грошей, за легендою був сином дональда трампа. учениця, яка отримала найменше, була сильно незадоволена своєю позицією. вона буквально через власні емоції зрозуміла, що все пішло не так, як вона очікувала. інші учні та учениці, що грали роль працівників/працівниць, отримували різну зарплату: хтось більше, хтось менше, а хтось зовсім не міг собі дозволити щось придбати.було декілька раундів. процес пішов — підприємці робили акції і знижки, покупці торгувалися і купували. наприкінці кожного раунду підраховували прибуток, знову закуповували товар і починали нове коло. в ідеалі учень, який отримав найбільший стартовий капітал, мав би в якийсь момент викупити всіх конкурентів і стати монополістом. але він був не найкращим торгашем — можна сказати, що найгірше проявляв свою підприємницьку жилку, і все одно залишився найбагатшим. тобто ще один нюанс: без особливих старань, але завдяки стартовим умовам і везінню, можна перемагати тих, хто стрибав вище голови. учні, які отримували найменшу зарплату, скаржилися, а я відповідав, що в реальному житті теж багатьом не вистачає доходів навіть на базові потреби. найбідніша бізнесвумен, як і очікувалось, майже збанкрутіла і була ще більш незадоволеною. а ось учениця, яка мала середній капітал, змогла поламати механізм гри. наприкінці вона наблизилася до найбагатшого підприємця, і я не розумів як. саме через неї не вдалося виділитися монополісту. але все виявилось дуже просто — вона наєбала мене: дала за постачання менше грошей, але запросила більше товару. а я не перевіряв, бо не передбачав такого. та сама невидима рука ринку порєшала. абсолютно природним шляхом виявилось, що правила можна порушувати, а найоб приводить до успіху.під час рефлексії думки розділилися: були ті, хто називав такі умови несправедливими, а були й ті, хто, навпаки, погоджувався з подібним станом речей і приймав його.

13.12 (лол)Бліндаж мєчти, рота вологих фантазій, армія вічного запорізького рейву. Сидимо в дніпровській області в лісі, місимо чорнозем чоботами й іноді обліччям й жопоюдрім тім виглядає приблизно так: два закодірованих роботяги, яких вихопили на вулиціобмежено придатний тємщікшрамований малолітній бон (теж обмежено придатний)декілька гарних дівчат одна з яких не моргає під час розмови, і ниє що її не взяли на гранотометницю (виглядає як психопатка, краш однозначно)купа дідів перехоплених по дорозі за чекушкоюдіякі жінки які не розуміють де вониа одна з них вже другий день овощіться практично не розмовляючипоки що в цій учебці я навчився:дві години носити 3 палети на 50 метрівказати "дозвольте"розбирати власний бліндаж щоб утеплити йогожоско рофлить з новоприбулих (я там був 3 день) дереалізація абсолютно неймовірного рівнявезе твоє тіло тачку з досками чере поле, а свідомість все ще обіймає її і ссить попросити поцілункухоча насправді бубніти на долю сильно не хочеться, один хуй це нічого не змінитьлюди смішні, начальство саме в рот їбало своє буття начальством, буржуйка приємно потріскує, сьогодні навіть кіт в бліндажі грівсяще б видали форму й почали чомусь вчить - можна було б сказати що все досить непогано а поки все як є#щоденник

Вітання! 🙌🚫Російсько-українська війна триває вже 5 рік. Паралельно з нею розпалюються нові війни: Близький Схід, Південна Америка, усе сильнішим стає відчуття небезпеки на Тайвані — близиться і заявляє про себе Третя Світова. У потоці цих подій неодмінно виникає питання про наші — анархістів — ідентичність, дії, актуальну стратегію і шлях.📚Представляємо вашій увазі текст від товариша Астри, який розмірковує над власним військовим досвідом, аналізує минуле, окреслює основну задачу лібертарного руху сьогодні — створення власного військового загону — і закликає до її реалізації.🪖У своєму творі Астра ділиться особистими враженнями від участі у війні, своїми відкриттями і думками з приводу етики і практики анархістського руху України в умовах поточного контексту.«На війні або для війни мають бути лібертарії» — підсумовує він.👉Запрошуємо до прочитання і дискусії!Ми невеличкий колектив і вдячні будь-якій підтримці, тож якщо ти хочеш допомогти, див. за посиланням «Як підтримати проєкт?».«Низовина» в InstagramSyg.maДрукарняЩусь

Рекомендації Растамана з БЗВП по тому як і вам до цього підготуватись.Атеншн: мені дуже не пощастило з учбовою частиною - буквально всі назвали їбучий 152 навч центр аутсайдером аутсайдерів (але і на інші жалілись). Тим не менш, досвід є досвід, ось що вам знадобиться на бзвп: 1. Ліки. Багато ліків. Багато різних ліків під ваші особисті потреби. Тому що скоріш за все, лікувати вас будуть тим що є, а є парацетамол та ібупрофен. 2. Мікрофібровий рушник це імба3. Запас нижнього біл'я лишнім не буде, стіратись впадлу + не завжди є можливість. Про носки окремо: беріть тонкі тактичні/для спорту. Вони достатньо теплі і при цьому швидко сохнуть якщо нога впріла. 4. Мильнорильне: вологі серветки (це ваш душ на більшість днів), антисептик і все інше що вам ще там треба. 5. Посуд металевий щоб можна було гріти на буржуйці. Бажано взагалі армейські кружки. 6. Балаклаву і термуху видадуть таку собі. Якщо ви як і я мерзляк - беріть собі самі заздалегідь 2 слоя і буде вам щастя. Термухи фірми Крафт - ахуєнно, 10 з 10. 7. Сушкар і хім грілки. Сушкаря 2-3 банки, грілок якщо зима то скільки зможете.8. Павербанк з лампою обов'язково, 30к ват оптимально9. Годинник. Скоріш за все телефонів у вас не буде, вставати вчасно треба, тож беріть з будильником і зараніє з затемненню підсвіткою 10. Мотузки, стяжки, клей, армований скотч - мені знадобилось усе. 11. Примус і набір балонів до нього/кіпятільнік опціонально 12. Мені знадобився як не дивно звичайний чайник 13. Набір для чистки зброї та масло - мене від цього відмовили, сказали що калаш чиститься тряпкою. І коли я їбашив шомполом ту їбану газову камеру я дуже і дуже матюкався на цю людину. 14. Гарний але не дорогий ніж та по можливості мультітул. 15. Ліхтарик, а краще декілька - один на батарейках для походів, один на зарядці для гасання по локації. 16. Якщо у вас як і у мене поганий зір, беріть і лінзи і окуляри 17. Я взяв собі протеїн, креатін та комплекс вітаміну б і був доволєн цим.18. Блокнот, декілька ручок (чорних та яких хочете), декілька маркерів (чорних і білих щоб підписувати речі)19. Комплект цивільного одягу у вас має бути як мінімум на декілька днів і по погоді, бо можуть як мені тиждень ніхуя не видавать + скоріш за все в частину вам потім треба буде їхати в цивільці. 20. Гермомішки - ахуєнна тема для вологого одягу, недорогі і точно будуть в нагоді. 21. Органайзер/космітічку видали моїм побратимам з к2, а от мені хуй там. Тож купіть, воно зручно.22. Пакетів, звичайних і мусорних 23. Строітєльні рукавички, пару штук 24. Гроші готівкою і на карті (і фізично карту).(Якщо щось з цього не знадобиться вам - знадобиться побратимам і посестрам. Не жлобіться, діліться) Загальні рекомендації: ви всі гімно і вам всім пизда1. Займіться фізухою, а точніше кардіо от прям сейчас. Якщо ні - ви ахуєєте дуже сильно, бо 12 кг броніка + автомат + рюкзак помножити на яри, поля, посадки і іншу поїботу на шляху до полігону = вам пизда. З оптимістичного: навіть не дуже мощні під кінець курсу на ізі все вивозили. 2. Готуйтесь до купи долбоєбізму. Тупі правила, тупі традиції, тупі заняття, тупі інструктора і інший персонал і все це в довільних пропорціях. Не бійтесь відстоювати себе, кричати у відповідь, качати права і переходити у контрнаступ. Якщо вам пощастить з посестрамм і побратимами - колективна дія працює. Сусідня рота відстояла телефони 30 хв на день. Тож смерть всім хто стоїть на перешкоді соціального життя курсантського люду.3. Кормити вас можуть дуже хуйово. От прям настільки, що я по 2 рази на день не їв в принципі. Тому за можливості купуйте і заказуйте собі сух пайки чи що ви там придумаєте.4. В моїй учебці телефон давали на 20 хв на тиждень. Потурбуйтесь про дозвілля (книжки, карти), та в цілому враховуйте, що телефони можуть отрубити взагалі (як у нас в останні 3 тижні)6. Якщо ви курите сіги то кидайте їх нахуй7. Готуйтесь до того, що обучать вас хуйово, тож самоосвіта ваше все. Ходіть на волонтерські курси, читайте літературу, дивіться відоси. Якщо пощастить - бригада проведе вам нормальну адаптацію (дообучєніє), але може в не пощастить.

👋Вітання, любі підписники!🤗Після тривалої паузи ми продовжуємо наш розіграш книжок! Підбираємося все ближче до рідкісних та найцікавіших лотів. На цьому тижні розігруємо книгу класика французького екзистенціалізму лібертарних поглядів Альбера Камю «Бунтівна людина». 📚У цій книзі Альбер Камю досліджує бунт як філософську категорію, прослідковуючи та розмірковуючи про численні форми людського спротиву в мистецтві, політиці та філософії. Не забуває він й про анархізм як політичну філософію, в якій бунт проти гноблення відіграє одну із центральних ролей. ❗️Ще раз також нагадуємо, що для отримання книг потрібно:👉підписатися на наш Телеграм;👉зробити донат від 50 грн на банку: https://send.monobank.ua/jar/7SEY9uXe1A🏆На відміну від попередніх розіграшів, у цьому випадку переможець буде один, оскільки лише одна книжка, тож бажаємо всім везіння!🤝Нагадуємо також, що зібрані кошти будуть поділені порівну: половина піде на роботу журналу, а інша — на потреби товариша журналу, який служить в аеророзвідці.🥇 Кінець розіграшу і оголошення переможця відбудеться в наступну суботу — 14 лютого!🤞Удачі!

🇺🇦 «Колективи Солідарності» продовжують підтримувати нових бійців: знайомтеся з Дмитром – активістом з Житомира, архітектором-самоучкою, анархо-комуністом, що нещодавно доєднався до війська. «В цілому я з самого початку хотів долучитись, але дуже сильно боявся. Намагався перебороти свій страх – мобілізувався з другої спроби. Перший раз я просто дав задню під час рекрутингу – сказав: “Вибачте, до побачення, не цікаво”. А потім, наприкінці цього літа, почав в другий раз конкретно думати, бо єдине, що мене зупиняло — це просто страх. У мене ніколи не було думок “Не хочу туди йти, бо…” і там якась з оцих дурних причин. І не було думок про “дітей депутатів” —  просто страх. Я тоді випив пивка, написав своєму майбутньому командиру: “Я дуже сильно боюсь, але хочу долучитися”. Ми з ним поспілкувалися. Я архітектор-самоучка, і тут у мене командир безпосередній буде теж архітектор. Хоча навряд чи ми багато говоритимемо про архітектуру — це все ж таки артилерійська бригада. Але все одно приємно працювати з людьми, які говорять з тобою одною мовою.У мене були різні варіанти – будувати оборонні рубежі, пілотувати дрони. Та все ж я прийняв рішення працювати в артилерії. До цього я тільки срочку служив в понтонно-мостовій бригаді на посаді пожежного, це 2016–2018 роки були. Ми у взводі навіть два рази тушили пожежу. Один раз в нас вигорів бокс в частині, “покрасочний”. А другий раз поруч з частиною загорівся барак, де жили контрактники, яким видають житло від частини. В принципі, більше нічого особливо не було – ходили стройовим шагом, заправляли кутики. У нас на цих синіх покривалах були білі лінії, і ми по них вирівнювали, щоб все виглядало рівно — от така шиза.Та мені насправді навіть така служба допомогла, як чоловіку, у якого нема батька. Зрозуміло, що це страшний зайоб, але він дає зрозуміти, що ти можеш трошки більше, ніж думаєш.Не всі інструктори бойові, але нам тут попався реальний бойовий розвідник. І він нас учить не по книжках, а розказує що потрібно насправді, чого, скільки з собою важливо брати. І командир такий, трохи “воєнний”, але дуже гарна людина, взірцевий офіцер для того, щоб зустрічати новобранців. Трошки тяжко бути в стосунках на відстані з дівчиною, та ми домовилися, і вона підтримує мене. У перший рік війни, влітку, мене якось вписував учасник Колективів. Тоді я познайомився з Фінбаром (Кафферкі), і відчув, що свої лівачки — це тема. Так, я раніше займався розвитком рідного Житомира з хлопцями, але вони не ліві, просто активісти-урбаністи. Робили проєкти всякі, подавалися на гранти — робили кучу роботи, а потім отримували відмови.Напевно, моя ліва позиція допомогла взяти на себе цю відповідальність, дала розуміння того, чому це потрібно робити, чому суспільство має боротися. Бо якби я думав тільки про себе,то напевно б просто втік з України в перші місяці війни — працюючи у Львові було просто взяти рюкзаки й вийти, ніхто нікого майже й не ловив. Але я себе там не бачив. Зараз в мене буде гарна цікава посада. Я все-таки вважаю себе цивільною людиною, яка долучилася робити роботу, тому що хтось її має робити.»

Мотиваціято є сильнаКоли рекрутер спитав мене про те, яка в мене мотивація, мені дуже захотілось видати йому мініподкаст, але я стримався, він все-таки на роботі, нахуй йому то треба. А от вас така доля не мине“Я помру” - це та думка що лякала мене усе моє ухилянтське буття (яке все ще бляха не закінчилось, привіт йобаним наркофобам в армії), і це та ж думка, яка трошки більше місяця тому осяяла мені шлях до рішення приєднатися до війська. Помирати очевидно, страшно, а жити думкою про смерть, можливо, ще страшніше. Але коли виходить усією душею прийняти цей факт, усвідомити й змиритись з тим, що це все одно станеться, саме тоді життя набуває справжнього сенсу.Бігаючи від білих бусиків на чорних номерах, бігаючи в атб і на роботу, до бариги й на рейви, вже не помічаєш, а навіщо ти взагалі це робиш. Сенс життя перетворюється у безкінечне повторення звичної рутини, яка має на меті вберегти мою свідомість від думки про те, що це в будь-якому випадку в якийсь момент закінчиться. Ні моцна банка, ні хороша зп, ні пончики з атб, ні новий сезон хлопаків/ванпачмена/фіони та кейка не вбережуть мене від кінця. А якщо так, то нафіга власне, від нього так компульсивно тікати? Боючись неминучого, я наче став його адептом, рабою, все життя якого це щурячі перегони зі смертю. Вихід з цього кола - зайнятись чимось конструктивним, наповнити своє життя тим сенсом, який перш за все ти сам будеш цінити. Нічого більш конструктивного і цінного ніж захист себе і близьких в такий час мені вигадати, власне, не вдалось. "На праздник жизни, ворваться голому и пьяному, набить ебло козлу ебаному что создал нас неравными" якщо проще Абзац про те що армія може допомогти вирішити проблеми по здоров’ю, з боргами та майбутнім професійним розвитком (через пільгові кредити й гранти) - ми пожалуй пропустимо, бо це і так достатньо очевидно. А от навички в широкому сенсі цього слова - навички багато хто, як на мене, недооцінює. Справа навіть не в таких корисних прокачках, як робота зі зброєю, тактмед, вміння робити та працювати з дронами й іншою електронікою (що несумнівно ніколи зайвим не буде) і тд.. Справа в тому, що це можливість доєднатись до найбільш колективістського організму в даний момент. А відповідно, прокачати софт скіли, які так необхідні лівим організаціям й ідеям в цей і найближчий час - вміння комунікувати з різною аудиторією, вміння згуртовуватись, вміння триматися разом і забувати дріб’язкові конфлікти заради спільної мети. Тому що імхо, вся ця хуйня в якийсь момент закінчиться. І тоді не настане час для того аби знову збиратись в андеграунд кінотеатрах і тихенько дивитись фільми створенні для реклами нас для західних ліваків. І не настане час знову лайтово вести стріми, з хуйово перекладаними філософами двохсотрічної давнини. І навіть хапати банки поміж помідорів час теж не настане. Як мінімум, бо для всього цього час ніколи й не закінчувався, життя коротке й упускати такі прекрасні моменти очевидно не варто. Але все-таки, я вирішив що особисто мені - треба еволюціонувати в наступну версію пана Ростислава. І якщо чесно все виглядає так, наче всьому прогресивному руху пора увірватись в цю гонку за разуми людей з ноги. На мій погляд - обороти для цього вже потихеньку набираються. Наші опоненти впали у стагнацію й запропонувати вирішення актуальних й майбутніх проблем народу вони не здатні (ну хіба що за такі ми не маємо стікер терор приватної власності націонал-лібералів). Держава і існуючи політичні партії, здається, вже викликають тільки сміх і зле причитання. Суспільний дискурс, на мій погляд, все більше іде вліво, бо люди розуміють що сакральні міфічні речі не приносять користі - користь приносить солідарність й взаєморозуміння. Підсумовуючи - мотивація то є сильна, тому що заїбало бути жертвою. Жертвою нічних обстрілів, тцк, звинувачень в ухилянстві (в основному від підсвідомості), несправедливої системи й “правого стікерпак терору”. Пора віднайти в собі сили взяти відповідальність за себе і за тих, хто поруч.

Будні FPV-майстерніМи працюємо та обʼєднуємося, щоб здолати імперію — щоб наші товариші могли відбивати штурми, руйнувати логістику ворога, проводити розвідку та коригувати вогонь.FPV-майстерня Колективів Солідарності невпинно створює нові партії дронів саме для антиавторитарних бійців та підрозділів.Ви можете побачити один із робочих буднів у цьому відео.Щоб і надалі закривати запити бійців на FPV, ми запустили збір на 50 комплектів; один комплект коштує близько 220 євро.Станьте частиною нашого спротиву — спротив починається не в майстерні, а з вашого внеску і завершується на полі бою.Ви можете відкрити власний збір — з нашого боку створимо персональний дизайн. 🌿Будемо також вдячні за репост і шеринг цього збору.Закликаємо дружні ініціативи приєднуватися до збору — деталі в особистих повідомленнях.🎯 Ціль: $11 000 або 460 000₴🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3WdmzGz27m💳Номер картки банки4874 1000 2945 7283PayPal: [email protected]Якщо бажаєте долучитись та відкрити допоміжну банку пишіть в інстаграмі @purgatorius69