🤝Традиція є традиція. Підсумки року.Я дуже багато працював. Напевно, якщо цей рік порівняти із іншими, то ще ніколи робота не забирала стільки часу. Я поєднував в собі різні амплуа і у мене, в цілому, виходило. І все ж, на початку грудня я зрозумів, що пахне плавленим — це мій ресурс почав вигорати. Тому взяти відпустку на кінець року було найкращим рішенням.Колись я мріяв бути коментатором. 2025-й дав мені багато можливостей реалізувати себе. Якщо вірити моїм нотаткам, то я мав 123 матчі на різних платформах! Хтозна, чи перевершу я це досягнення у 2026-му, але глобально я розчарований у перспективах розвитку саме у цьому напрямку в Україні. Це тема окремої розмови, тому не буду на цьому зупинятися. Чого не вистачало впродовж року? Миру. Впевненості в завтрашньому дні. Хороших новин. Зрештою, здорового сну. Я дуже вдячний моїй дружині за те, що вона завжди з розумінням ставиться до всіх обставин мого життя. Правда, це суперважливо: чути і розуміти один одного. А ще, я радію тому, як росте наш Славік. Постійно він дивує чимось новим, а його усмішка та вогник в блакитних оченятах — це просто маленьке свято щодня. Тільки коли стаєш татом, розумієш значення слова «обожнюю» на повну.Словом, цю сторінку історії ми перегортаємо. Всім бажаю мирного і успішного, наскільки це можливо зараз, 2026 року!