Привіт, мій щоденнику... Читаю статтю, де, цитую, "ШІ директор в EPAM Україна", розповідає про сертифікацію від Anthropic. Ставиться до неї позитивно, і вже в назві першими словами є "Знак якості", що сертифікат є саме таким знаком. Це експозиція. А допис лише про один нюанс, який мене зачепив. У статті Вадим зазначає, що на іспиті є питання, де Антропік дає сувору відповідь, від якої не можна відійти, бо це вважатиметься за неправильну відповідь. Попри те, що він, людина з освітою у галузі комп'ютерних наук, розробник та архітектор, має реальний досвід створення програм, де свідомо обиралися інші рішення, бо вони кращі. Вадим каже, що в софті для контакт-центрів вони робили декілька ітерацій чатбота перед тим, як перенаправляти розмову на реальну людину. Тоді як в Антропік є лише одна правильна відповідь: як тільки людина просить контакт з живим консультантом — миттєво переводити розмову на живу людину. Це цікаво. Я сам часто хотів би, щоб автоматизована підтримка швидше переводила мене на живу людину. Але також я розумію, що дуже багато людей оберуть таку людину одразу ж, не розбираючися у ситуації, хоча чатбот може допомогти у цьому. Якщо ви хочете відстоювати право людини на розмову з іншою людиною, то це дещо інша тема, бо більшість може обрати саме це. І це цікавий парадокс, коли свідомо не робимо те, що хочуть люди. Але поки залишимо цю тему. Отже, практика реальних проєктів каже Вадиму, що можна (й треба) робити ітерації чату перед переводом на живу людину, але для сертифікації маєш обрати інший варіант. І це те, чому часто критикують різні сертифікації. Люди з реальним досвідом мають завчати правильні відповіді. І це вже не структурує знання, але вносить хаос. Далі враховуємо, що є певний відсоток таких відповідей. Тоді що показує отриманий сертифікат, якщо я в реальності буду періодично робити не так? Роботодавець дивиться: я маю сертифікат. В ідеальній картині це значить, що він очікує від мене відповідності системі знань, що лежить за ним. А в реальності я ігнорую частину цих знань та роблю інакше. А роботодавець навіть не знає, в яких місцях я відступаю від сертифікованих знань. Ба більше. Сертифікати часто є базою для вимоги більшої ЗП. Аргумент тут саме в тому, що я працюватиму відомо як — за тим, що підтверджує мій сертифікат. Але я цього не роблю в частині випадків. Тоді за що мені платять більшу ЗП? Звісно, не всі сертифікації такі. Але ситуація цікава. Особливо, враховуючи, що розробник LLM та чатбота навколо неї вказує, як розробляти софт для реального сектору, в якому вони не мають майже ніякого досвіду.