Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - ПТСР && Айті
Додано 14 лип 2024

ПТСР && Айті

@ptsrAndIt
Кількість підписників: 1 354
Фото: 619
Відео: 122
Посилання: 805
Опис:
🛡 Infosec Specialist у Superhumans Center. ⚔️ Ветеран ЗСУ з інвалідністю внаслідок війни. 💻 Пройшов шлях від Frontend до CyberSec. 🎙 Розповідаю про соціалізацію ветеранів та цифрову гігієну Для зв'язку: https://t.me/AntonBrit

👥 Кількість підписників

1 354
Середній/День:: +2
Середній/Тиждень:: +18
Середній/Місяць:: +7

👁️ Середній перегляд на повідомлення

432
Середній/День:: 420
Середній/Тиждень:: 687
ERR: 31.91%

📊 Кількість повідомлень на день

0.5
Останній день: 0
Середнє за тиждень: 0.3
Середнє за день: 0.5

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

👁 368 26-04-27 07:37
Інформаційна безпека - це не про захист.Це розуміння прийшло не одразу. Як технічний спеціаліст, я довгий час вважав, що головне - це суто технічний захист. Але виявилося, що все набагато глибше...В першу чергу менеджер з ІБ - це бізнес-партнер, який робить так, щоб компанія працювала безперебійно. Ми звикли думати, що безпека - це паркани, паролі та антивіруси. Але насправді це про передбачуваність.Менеджер з ІБ не просто “закручує гайки”. Він будує фундамент, на якому бізнес може розганятися, не боячись вилетіти на першому ж повороті. Поки власник думає про експансію, ІБ-партнер прораховує, як зробити її стійкою до штормів.Якщо бізнес бачить у безпеці лише витрати - це погана безпека. Справжня ІБ - це інвестиція в репутацію та стабільність. Це коли ти точно знаєш: твої цифрові активи належать тобі, а не випадковому хакеру, який знайшов дірку у твоєму фаєрволі.Безпека - це не про “захиститися від усього”. Це про те, щоб бізнес вижив, коли щось піде не так.🫡Всім спокійного та продуктивного тижня!
👁 493 26-04-22 07:24
​​Ветерани та ветеранки України можуть безоплатно отримати нову професію у сфері кібербезпеки!Нарешті ініціатива, спрямована на реальне зміцнення кіберстійкості нашої країни. Зараз Україні критично не вистачає фахівців, і хто як не ветерани можуть посилити цей напрям? Ті, хто захищав наші кордони фізично від ворога, зможуть якнайкраще тримати оборону і у віртуальному просторі!🫡То ж з цією проблемою допоможе країні справитись КІБЕРАКАДЕМІЯ SHERIFF, академія відкриває набір до навчальних груп для ветеранів та ветеранок України.Це можливість безоплатно пройти навчання з кібербезпеки онлайн та отримати нову професію, яка сьогодні потрібна Україні та світі.Що ви отримаєте:▪️ 6 місяців практичного навчання▪️ викладачів і практиків із Києво-Могилянської академії, Держспецзв’язку та міжнародних компаній▪️ підготовку до міжнародної сертифікації▪️ можливість працевлаштування у сфері Cybersecurity в Україні та Європі▪️ навчання у напрямку, де цінуються дисципліна, аналітичне мислення, витримка та системністьВідбір — конкурсний.Подавайте заявку вже зараз, переходьте на новий рівень оборони держави. Змінюйте камуфляж на кіберзахист, але залишайтеся щитом України!🫡Реєстрація:👉 https://forms.gle/gXYvkBiRDzxL2pwY6PS. Репост, щоб побачило більше ветеранів та ветеранок, вітається!
👁 454 26-04-20 06:42
NotPetya. Розбір першої цифрової зброї масового ураження.🤯27 червня 2017 року. 11:00 ранку. Один клік бухгалтера і економіка цілої країни йде в офлайн. Банкомати не видають гроші, аеропорти не приймають рейси, а Чорнобильська АЕС переходить на ручний моніторинг. Це не сценарій голлівудського блокбастера. Це історія NotPetya, найруйнівнішої кібератаки в історії, полігоном для якої стала Україна.У цьому відео ми розберемо:👉 Нульовий пацієнт: Як хакери використали M.E.Doc для атаки на ланцюжок поставок (Supply Chain Attack).👉 NotPetya vs Petya: Чому це був не вірус-вимагач, а цифровий шредер, створений для знищення даних.👉 EternalBlue: Як вкрадені інструменти АНБ США перетворили локальний інцидент на світову катастрофу.👉 Крах Maersk: Історія про те, як один вимкнений сервер у Гані врятував світову торгівлю від колапсу.👉 Sandworm: Хто насправді натиснув на курок і чому це був акт війни з боку РФ.Ця історія, не просто спогади про 2017-й. Це урок, який ми маємо вивчити сьогодні. Адже в кіберпросторі кордонів не існує, а ваша безпека залежить від найслабшої ланки в мережі.Сподіваюсь, вам буде цікаво! Гарного перегляду!Посилання на відео: https://youtu.be/xs9EQO499OEPS. DOU за нативну рекламу, домовимся потім.😅
👁 346 26-04-17 14:13
​​10-та річниця ВШКСьогодні, 17 квітня, виповнюється 10 років з дня заснування Військової школи імені полковника Євгена Коновальця. Це була перша в Україні інституція, яка почала підготовку сержантського та офіцерського складу за стандартами НАТО. Хоча сьогодні ми вже не говоримо про "копіювання" цих стандартів, адже реалії війни показали, що український досвід та наші власні стандарти ведення сучасних війн та навчання зараз є набагато актуальнішими та ефективнішими для виживання і перемоги.За це десятиліття ВШК пройшла колосальний шлях: від підготовки новобранців та сержантів для "Азову" до масштабу, де навчання пройшли десятки тисяч мобілізованих новобранців. Це, без перебільшення, один із найкращих підрозділів, куди ви можете потрапити на БЗВП. Тут вчать не просто для галочки, тут вчать воювати та перемагати професійно.Мені, як першому головному сержанту цієї школи, який стояв біля її витоків і допомагав командиру та засновнику Георгію Купарашвілі, надзвичайно приємно бачити результат моєї праці. Сьогодні ВШК продовжує виконувати свою головну місію, перетворювати вчорашніх цивільних на професійних воїнів, які стають хребтом нашої армії. Дякую всім побратимам, хто будував, навчав і продовжує тримати рівень.Зі святом, Військова Школа! Слава Україні! 🇺🇦
👁 395 26-04-14 09:53
​​Початок АТО14 квітня офіційно розпочалася Антитерористична операція (АТО) на сході України. Мені тоді було 20 років, я працював на НПЗ у Кременчуці і думав про те, куди б звалити з заводу. 😅Пам'ятаю, як прийшов у військкомат, щоб мобілізуватися, а мені там сказали, що нікого не мобілізують. Я ще подумав тоді: «Ну і прикол». Оскільки я був учасником локального осередку «Правого сектору», мені повідомили, що ПС збирає добровольців на тренування та відправку на Схід. Ну, я і зголосився, так і вирушив добровольцем, тоді ще в «Правий сектор». Взяв законну відпустку і ще два місяці за власний рахунок, бо гадав, що АТО триватиме недовго. Думав, подвіжую пару місяців і повернуся на завод. 😅Тренувальна база була в Дніпрі. Було прикольно, багато нових знайомств. Тоді ще зрадник кива був заступником Яроша; приїжджав до нас, виступав і розповідав, як ми будемо чавити сепарів. Потім до нас приїхав Андрій Білецький (зараз командир 3-го АК) і попросив допомоги в Харкові, бо була інформація, що сепари хочуть захопити РДА. Я був у групі, яка поїхала на підмогу. Там зустрів свого друга (з яким спілкуюся і досі), він тоді був в «Чорних чоловічках». Було дуже приємно зустріти когось знайомого.Після тих подій почалися внутрішні чвари в ПС. Я зі своїм відділенням хотів захопити штаб на базі, щоб повернули нашого командира. Та нічого не вийшло, бо наші плани хтось злив. 🤷‍♂️Після того я зрозумів, що діла в ПС не буде, і за запрошенням товариша вирушив у Київ та вступив до лав «Чорних чоловічків». Згодом ми станемо відомі як батальйон «Азов», ну а далі - це вже відома історія.Ось так для мене почалося АТО. Я тоді навіть не думав, як це вплине на моє життя та змінить долю всієї країни. Ех...PS. На жаль, фото з тих часів немає.😢
👁 313 26-04-13 08:53
​​Чому ветерани найкращі працівники сфери інформаційної безпеки?Бути ветераном - це не тільки про жаль, пільги чи повагу. Наш бойовий досвід це конкретний Hard Skill у любих сферах, але зараз я пишу про саме про ІБ. Чому я впевнений, що ветеран на позиції Risk Manager чи Security Manager дасть фору цивільному?Ми бачимо "дірки" там, де інші бачать порядок. Я, як колишній головний сержант військової школи, бачу людський фактор. На війні я знав: якщо є можливість "забити" на інструкцію, то на неї заб’ють. В кібербезі те саме. Я шукаю слабку ланку не в софті, а в процесах і людях, бо саме там починається катастрофа.Кібербезпека - це не про спокій, це про готовність до інциденту. Коли система "лягає", ветерану не треба входити в робочий стан. Наші мізки вже налаштовані на роботу в кризі. Так, ПТСР і тривожність - це важка ціна, але це також "радар", який працює 24/7. Ми відчуваємо загрозу раніше, ніж вона з’явиться на моніторі, і готуємось до неї.Зараз я роблю GAP-аналіз в організації, де я працюю. На війні ти вчишся швидко порівнювати "як має бути" з "як є насправді". І цей досвід мені допомагає швидко розвиватись в цій сфері.Масштаб мислення. Якщо я допоміг побудувати систему навчання для свого підрозділу, яка досі працює і масштабується на всі війська. То ветеран, точно зможе побудувати систему захисту даних для вашого бізнесу. Ми вміємо лізти в процеси, знаходити гниль і пропонувати рішення до того, як все вибухне.Ветерани це майбутній рушій України. Ми не залишили країну в самий складний для неї період, не залишимо і після!
👁 354 26-04-03 10:05
​​Важливість навчання персоналу з інформаційної безпекиКомпанії витрачають мільйони на системи захисту, але ігнорують найслабшу ланку - людину. Зловмисники не “ламають” систему - вони просто заходять у неї, використовуючи довірливість або тупість співробітників.Навчання з інформаційної безпеки - це не формальність, а створення “людського фаєрволу”.Зовнішні загрози vs внутрішні реаліїУ медіа ми бачимо заголовки про “суперхакерів” та “0-day вразливостей”. Це створює ілюзію, що головна небезпека, десь ззовні.Але практика інша:1. Зловмисники не ламають код - вони ламають людей. Сучасному атакувальнику дешевше надіслати фішинговий лист бухгалтеру, ніж шукати вразливість у сервері.Згідно Verizon Data Breach Investigations Report, понад 80% атак починаються з соціальної інженерії. Найкращий антивірус не допоможе, якщо адмін сам ввів пароль на фейковій сторінці.2. Ненавмисна внутрішня загроза.Більшість інцидентів - це не шпигуни, а звичайні колеги, які:👉 копіюють базу на флешку “попрацювати вдома”👉 використовують один пароль всюди👉 відкривають вкладення “з цікавості”Чому навчання - це критична інвестиція?1️⃣ Формування культури безпекиСпівробітник має стати не “мішенню”, а “датчиком”.Він не просто не клікне, він повідомить про атаку.2️⃣ Зменшення “тіньового ІТ”Люди не порушують правила зі зла - вони шукають зручність.Якщо не пояснити ризики, вони будуть зливати дані в будь-який зручний сервіс.3️⃣ Відпрацювання дійУ момент інциденту людина не думає - вона діє по звичці.Або ізолює комп’ютер. Або дає вірусу розповзтись.Навчання - це не подія, а процес. Одноразовий інструктаж при прийомі на роботу забувається через тиждень.Працюють тільки:👉регулярні симуляції фішингу;👉короткі “security-хвилини”;👉і культура, де безпека - це норма, а не обмеження;Ми можемо збудувати цифрову фортецю, але її ворота завжди відчинятимуть люди. Тому, щоб не стати Троєю та бути знищеними, не забувайте про важливість навчання з інформаційної безпеки!🫡
👁 379 26-03-31 08:07
​​Після службиНа цей допис надихнувся перед сном. Не знаю, чому воно мені спало на думку, та, думаю, комусь буде корисно. Пишу на власному прикладі, можливо, у когось інакше. Ну і, звичайно, це стосується переважно тих, хто брав участь у бойових діях.Знаєте, під час служби здається, що після повернення тобі гори по коліна. Що ти приїдеш додому, відкриєш бізнес, знайдеш нове хобі чи реалізуєш інші грандіозні плани. Я сам так думав і планував, та виявилося, що все не так просто.Після повернення до цивільного життя тебе охоплює сильна втома. Коли зникає постійна небезпека, накопичений стрес починає виходити назовні. Раптом з'ясовується, що тобі вже не до бізнесів чи великих звершень. Хочеться просто "подеградувати" на дивані. Але водночас вмикається підсвідомість чи совість, хз, як це назвати. Це відчуття точить тебе зсередини, мовляв, було стільки планів, а ти нічого не робиш, ти не приносиш користь тощо. Це ще більше погіршує стан. До того ж близькі не завжди розуміють таку пасивність, що теж не додає радості.Та цей стан - це нормально. Не треба нікуди поспішати одразу після звільнення чи миттєво ставати на "новий шлях". Дайте собі час видихнути! Мені знадобилося десь пів року, щоб прийти до тями. За цей час я відпочив, додатково попрацював із психотерапевтом і, головне, зрозумів, чого я насправді хочу від життя тепер.Тому, якщо ви відчуваєте щось подібне після звільнення, не треба картати себе. Тільки після справжнього відпочинку з'являться сили почати те, що ви задумали раніше.🫡
👁 363 26-03-18 08:23
​​Безкоштовні навчальні можливості для ветеранів та членів їхніх сімей! 🫡Ще одна можливість увійти в ІТ - через безкоштовні онлайн-курси від Beetroot Academy.Насправді ця можливість не тільки для ветеранів, а й для ВПО та вразливих верств населення. Далі — детальніше.Зараз закінчується набір на два напрямки, а саме:👉 Front-End Development - це технічна спеціалізація у сфері розробки інтерфейсів сайтів і застосунків. Доволі цікавий напрям, адже я саме з нього починав свій шлях в айтішці. Дедлайн подачі — 26 березня.👉 Project Management - управління командами та процесами в ІТ-проєктах. Для тих, хто має організаційний досвід і хоче працювати з результатом, відповідальністю та координацією. Чисто сержантська посада в ІТ: ходиш і всіх контролюєш, щоб всі працювали як єдиний організм. 😅 Дедлайн - 23 березня.📌 Що у програмі:👉онлайн-навчання з досвідченими викладачами;👉практичні завдання та робота з реальними прикладами;👉допомога у виборі професії та з працевлаштуванням.📍 Хто може долучитися: мешканці Київської, Чернігівської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської та Сумської областей.💰 Участь безоплатна завдяки підтримці міжнародних донорів.Зареєструватися на курси можна за посиланням: https://form.jotform.com/253133240111033До речі, на сайті ви зможете детальніше дізнатися про всі напрямки навчання за проєктом: https://beetroot.academy/bo-beetroot-academy/proiekt-stiykist-u-partnerstvi-z-helvetas-ukraineТож не зволікайте і використовуйте цю можливість, поки її не забрав хтось інший! 🫡
👁 251 26-03-17 16:34
Синдром вцілілогоМені часто сняться сни зі служби. Я бачу не самі бойові дії, хоча вони були з усім, що до цього додається. Але з ними ніколи не було проблем у сприйнятті. Там усе було чітко: дії, рішення, відповідальність, — просто робиш те, що маєш робити. Мені сняться загиблі побратими.Часто мені сниться, що я знову повертаюся у 2015–2016 роки, але вже з пам’яттю про все, що станеться далі. Я знаю про повномасштабну війну, знаю, хто загине, і навіть як саме це відбудеться. Я намагаюся попередити, пояснити, навести факти з майбутнього, ніби це може когось переконати. Але мені не вірять. На мене дивляться, як на людину, що говорить щось нереальне, майже божевільне. Мені говорять, що я «поїхавший».Найважче в усьому цьому — відчуття повного безсилля. Ти ніби знову там, у 2015-му, вже знаючи все, що станеться до 2026-го, і просто спостерігаєш, як події невідворотно рухаються до того самого фіналу. І ти нічого не можеш змінити.Зараз 2026-й. Я живий. Я вчуся, працюю, будую захист для інших. А сни, сни просто нагадують, що знання не завжди дають силу щось змінити.