🌎 Психічне здоров’я українців за кордоном💬 «Ти ж живеш в безпеці, чому стресуєш?», — часто питають в українців, які виїхали за кордон під час війни. На перший погляд, життя має бути як мед. Небезпеки немає, гарні дороги, ще й соціалку платять в деяких країнах. Але є й інша сторона медалі.👉 Одне з порівняльних досліджень виявило, що в українців за кордоном:- вищий рівень помірної і важкої депресії у 1.86 рази, - вищий рівень тривожності у 1.70 рази, ніж в українців вдома.👉 На ці показники впливають:- втрата соціальних зв'язків, - мовний бар'єр, - невизначеність майбутнього та- складність інтеграції.На відстані важко повірити в такий сильний вплив цих чинників, утім, вони посилюють безсилля і почуття безпорадності, коли людина стикається з викликами у новому середовищі.👉 Інше дослідження в Німеччині на 11 тис респондентів порівнювало українців, що виїхали під час війни, біженців з інших країн, мігрантів-не-біженців і місцеве населення. Українські біженці, згідно даних, мають вищий рівень депресивних симптомів (на 21%) та тривожності (на 13%). 🫶 Варто памʼятати про чинники, які знижують стрес під час адаптації за кордоном:- соціальна інтеграція, - працевлаштування,- відсутність досвіду дискримінації в країні перебування.🔆 В одному з інтервʼю Олена Зеленська, навела чудову метафору на пояснення такої різниці психічного здоров’я: «Ми живемо в епіцентрі шторму, тут тихо. А чим далі, тим більше вітру».💥 Суттєва помилка комунікації в цій ситуації — очікувати повного розуміння від українців, які залишилися в Україні. Бо людині, яка спала з дітьми в укритті, важко мати емпатію до депресії чи адаптаційного виснаження до людини, яку ракети не атакують. ☝️ І саме ця різниця досвідів породжує відчуженість та посилює ізольованість для обох сторін. Врешті від цього виграють лише росіяни, бо ми, українці, не згуртовані і розбиті морально.💚 Що ж можемо зробити для покращення ситуації?🔸 шукати людей з подібним досвідом, щоб бути почутою/им по-справжньому;🔸шукати спільні теми з близькими людьми, окрім звичного «я тебе розумію, бо ми живемо подібно», наприклад, в темах професій, хоббі, книг, кіно (те, що обом подобається, навіть в різних життєвих контекстах);🔸вчитися емпатії та зацікавленості в іншій людині, навіть, якщо вона має інший життєвий шлях;🔸пам’ятати про свої тригерні теми, бо коли дуже боляче, неможливо слухати навіть того, кого любимо;🔸коли затригерило, так і сказати: «Не можу про це більше говорити, мені стає боляче, бо…»🔸практикувати інші (нові) способи сказати «Я люблю тебе»: посилки/передачі, збори, адвокація інтересів обох сторін. 🫂 Твоя цілісність в серці і твій міцний соціальний зв’язок з близкими — це те, що робить нас як націю сильнішими. Це робить нашу соціальну тканину витривалою та міцною. Ми віримо, що вдасться знайти шляхи назустріч одне одному.🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі