Томас Огден. Приснити аналітичну сесію: клінічне есе (2017; переклад мій):Сновидіння, як і випадки саморозуміння, досягнуті під час аналітичної сесії, не можуть "розв’язати [емоційні] проблеми" (Фройд 1900) одразу. Навпаки, сновидіння сприяє розв’язанню емоційних проблем потроху, ніколи не досягаючи кінцевої точки ("рішення"). Якщо людина не змінюється, навіть у найскромніший спосіб, під впливом досвіду сновидіння, я б розглядав це "сновидіння" як сон, який не є сном; скоріше, це несвідома подія, відлита у формі візуальних образів, яка не виконує ніякої несвідомої психологічної роботи та не призводить до психічного зростання. До снів, які не є сновидіннями, належать "сновидіння", з якими пацієнт або аналітик не можуть встановити жодних асоціацій, галюцинації уві сні та посттравматичні кошмари, які повторюються ніч за ніччю без будь-яких змін.Психічне здоров'я, на мою думку, є відображенням того, наскільки людина здатна по-справжньому залучитись до сновидіння свого прожитого досвіду. Здатність "повністю" снити свій досвід не тільки неможлива, але й небажана, оскільки тоді людина стає нелюдською: у неї не залишається психічних проблем, над якими можна було б працювати.#цитата