Близькоспоріднені шлюби в династії Габсбургів є історичним феноменом, який і досі дивує дослідників. Століття шлюбів усередині родини — між кузенами, дядьками й племінницями — призвели до тяжких фізичних і психічних порушень у представників цього роду. Показовим прикладом був Фердинанд I Австрійський. Попри численні проблеми зі здоров’ям, він прожив 82 роки, що за тих обставин вважається винятковим.Фердинанд мав інтелектуальні порушення та нестабільний психічний стан, через що фактично не міг повноцінно виконувати імператорські обов’язки. Він прославився нелогічними вимогами, зокрема наполягав на подачі страв не за сезоном, аргументуючи це словами: «Я імператор!» Через епілептичні напади, яких траплялося до двадцяти на день, вважалося малоймовірним, що він зможе залишити спадкоємця. Під час першої спроби виконати подружній обов’язок у нього сталося п’ять нападів. Попри зусилля, дітей він так і не мав.У 1848 році престол перейшов до його племінника Франца Йосифа, після чого Фердинанд зрікся влади й відійшов від справ. Решту життя він провів у відносному спокої до своєї смерті в 1875 році.Карл II Іспанський, ще один представник Габсбургів, зазнав ще тяжчих наслідків кровозмішення. Його прозивали «Зачарованим». Через характерну деформацію нижньої щелепи, спричинену поколіннями шлюбів між близькими родичами, йому було важко дихати й говорити. Він довше за однолітків зберігав дитячі риси поведінки та рано проявив ознаки старечої деменції. До тридцяти років повністю облисівав, хоча на офіційних портретах зображений у перуках.Мандри медіа🌏