Солідарність зі студентами та викладачами Рожави: цінний досвід курдської автономії✊ Рожава — це автономна область на північному сході Сирії, яку населяють курди, що прямо зараз ведуть боротьбу за незалежність. Боротьба України та Рожави — це спільна історія опору великим агресорам, де воля звичайних людей виявляється сильнішою за амбіції диктаторів у Москві чи Дамаску. У центрі цього протистояння стоїть не лише зброя, а й унікальна модель суспільства, побудована на рівноправ’ї та прямій демократії. 📚 Досвід курдського самоврядування пропонує радикально новий погляд на освіту: тут відмовилися від сухої теорії на користь живих потреб громади, скоротивши навчання до року інтенсивної практики. Це система, де студенти реально керують процесом, а жіночі академії стають осередками інтелектуального спротиву патріархату. 🤝 Для українського студентства солідарність із Рожавою — це визнання того, що в умовах війни навчання має бути гнучким, прикладним і спрямованим на захист власної ідентичності, адже саме знання та згуртованість дозволяють народу триматися, коли ще вчорашні союзники кидають напризволяще.Про актуальність курдської боротьби та те, чому вони можуть навчити українських студентів — читайте в наших карткахПриєднатися | Підтримати нашу діяльність
Мішель Фуко — "Наглядати й карати"Частина 1, Розділ 1 Вільні читання повертаються після зимових канікул із новим форматом для наших подальших подій! Разом із учасниками й учасницями читацького клубу ми обрали роботу, якій буде присвячена ціла серія читань, адже до опрацювання і обговорення пропонується магнум опус видатного французького філософа Мішеля Фуко - "Наглядати й карати. Народження в'язниці".Фуко досліджує історію пенітенціарної системи Європи, прослідковуючи шляхи, якими влада не лише контролювала і обмежувала, але й продукувала нового індивіда та суспільство, — ба більше, цей процес, на думку Фуко, продовжується і у сучасності. Широко поширена теза про функціональну схожість шкіл, лікарень та тюрем стає предметом серйозного історичного аналізу саме тут.Розпочнемо наше дослідження з першого розділу "Тіло засуджених" першої частини "Тортури" — вже цієї суботи обговоримо, як в царині покарань дисципліна прийшла на заміну тортурам, і чи можна це вважати «гуманізацією» карної системи.👉 Долучайся до читань в цю суботу, о 17:00!Скан українського перекладу тексту опублікуємо невдовзі!📅 31.01 (субота)⏰ 17:00📍м. Київ (точне місце повідомимо після реєстрації 📨)
Коротко про всю ситуацію:На відміну від більшості київських закладів вищої освіти Могилянка не впровадила канікули, а натомість дистанційну форму навчання.Серед студент_ок НаУКМА збирається ініціативна група, що вирішує написати листа з проханням впровадити двотижневі канікули або ж іншим чином відрегувати на проблему дистанційної освіти в умовах критичної ситуації з базовою інфраструктрою, морозом й обстрілами. Повний текст можна побачити тут. Підписати тут.Колективний лист набирає понад 300 підписів студент_ок і викладач_ок.У відповідь на звернення Президент Наукма, Сергій Квіт, звинувачує авторку листа в підриві оствітнього процесу, адже йому "невідомі причини" ініціативи, а також подібно Кличку пише, мовляв, у Києві ніхто не зобов'язаний лишатись, але навіть так - може завітати до прохолодного кампусу, що не працює під час тривог. Повний текст приведений у скріншотах.Якщо канікули нереалістичний варіант, то автор_ки листа вказують на пошук альтернативних шляхів. Зі свого боку, ми вбачаємо компроміс у впровадженні ТСР (тижня самостійної роботи).Ми закликаємо з новою силою підписувати і поширювати колективне звернення, аби показати, що проблема актуальна. Якщо вас особисто холод і брак світла не зачіпає - підтримайте своїх товариш_ок довкола, яким це питання болить.
Шкільний вчитель — нацист?Прихильником таких «нестандартних» поглядів виявився вчитель історії Львівської української гуманітарної гімназії ім. Олени Степанів — Кузій Маркіян Романович.Як це стосується ЛНУ?24 жовтня стався той зловісний інцидент, який університет забуде не скоро. Купка молодиків із «правої молоді» на чолі з паном Маркіяном зірвала студентське обговорення, що закінчилося бійкою та погрозами ножем.Маркіян — випускник Львівського університету. Він писав роботу на одну з університетський конференцій про дивізію «СС Галичина», у якій намагався реабілітувати її репутацію та виправдовував нацистську расову політику. Маркіян присвячує дивізії вірші, використовує нацистське вітання, фото з яким гордо викладає на своїй сторінці в Instagram (1 світлина), носить нацистську символіку (2 світл.) та у вільний час зриває студентські заходи, погрожуючи молоді.Аби унеможливити подібне насильство прямодійчики навідалися до директора школи, де працює носій «патріотичних» поглядів, і розповіли про «діяння» нашого героя.Адміністрація школи — чи то через брак учителів, чи то через підтримку подібних поглядів — обмежилася усним зауваженням Маркіяну. За їхніми словами, вони покарають його, лише якщо подібна ситуація повториться.Ми ж вважаємо, що нацизму не місце у суспільстві, а особливо в школі. Подібна поведінка не має толеруватися "усним зауваженням", а недопускатися з самого початку. Присутність нацистів поруч із дітьми є ганебним тавром для навчального закладу. Тож на цьому історія не закінчується: ми відправили ряд скарг до освітніх органів і будемо добиватися, щоб насильники понесли покарання.
Другий випуск незалежної студентської газети!📰 Минуло трохи менше року з першого випуску нашої студентської газети. Спочатку ми сприймали це як цікаву спробу створити ретросувенір та перенести комунікацію між студентами на папір, у фізичний простір – те, чого так не вистачає в сучасному надмірно цифровізованому світі. Проте ми побачили живий інтерес до газети, тож вирішили не гаяти час і випустити другий випуск!✊ Коли ми презентували перший номер, ми лише вчилися «виносити сміття з дому» і говорити про нагальні проблеми студент_ок на всю країну. Майбутнє української освіти, яка виживає під ударами російських ракет і наступом неоліберальних реформ, корупції та безвідповідальності, й досі викликає побоювання. Проте під час нашої діяльності ми постійно бачимо, як студент_ки самоорганізовуються, виявляють солідарність і налагоджують співпрацю для того, аби зробити своє місце навчання кращим. Саме таким прикладам – студентства, що здатне стояти разом і боротись – ми й вирішили присвятити цей випуск.✍️ У другому випуску газети від нашої профспілки ми розказали про те, як:◾️студент_ки НАОМА захистилися від харасменту і добилися покращення матеріальних умов навчання;◾️студент_ки ЛНУ борються за якісний і доступний студентський простір;◾️студент_ки Варшавського університету добилися створення мережі їдалень;◾️студент_ки Единбургу створили успішний житловий кооператив;◾️та багатьох інших студент_ок в Україні та по всьому світу доводять, що студентство може.🗞 Традиція залишається незмінною: газета має шурхотіти в руках. Ми підготували паперовий наклад, який надішлемо вам безкоштовно! Пишіть нам на бота чи в приватні повідомлення, щоб отримати. Крім цього, ми будемо роздавати газету в наших осередках, а тому до зустрічі наживо! Також можна завантажити електронний варіант газети за посиланням. А ще дивіться наші інші друковані матеріали на сайті!Ознайомлюйтесь з газетою, розповідайте друзям, а також діліться вашими враженнями в коментарях!
✨ Вітаємо вас, любі друзі, з Новим 2026-м роком!🎖 Вкотре ми проводимо старий рік в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Цей рік змусив нас стикнутися з новими викликами та, попри втому та перешкоди, ми рухалися далі й не втрачали ентузіазм у боротьбі з проблемами українського студентства.🤝 Роки змінюються один за одним, але найголовніше — це продовжувати прагнути до своїх цілей, створювати спільноти взаємодопомоги, налагоджувати мережі солідарності, вчитися далі чути один одного та гуртуватися навколо тих проблем в університеті та — ширше — в освіті, які віддаляють нас від рівної та якісної освіти.🌱 Саме цим ми займалися в цьому році, і саме цим продовжимо займатися в усі наступні, надихаючи своєю діяльністю покоління інших студентів, які не бажають мовчати про ті недоліки загальної суспільної освіти, які давно отруюють життя студентів і студенток.📋 Серед найвизначніших наших активностей в цьому році можна виділити:🏠 Кампанію в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА) за забезпечення гідних умов проживання в гуртожитку. Ми змусили адміністрацію університету піти на поступки студентам та допомогли створити профспілку «ПоДих».📍 Ми активно залучали нових учасників та учасниці, зрештою, зареєстрували осередок Прямої Дії в Кривому Розі;🏛 Ми провели вже Третій з'їзд, де продовжили працювати над розвитком внутрішньої організації нашої профспілки;🚫 Ми взяли участь в антикорупційних протестах, оскільки питання корупції — загальнонаціональне, і стосується всіх сфер суспільства, включаючи освіту;👕 Улітку ми провели в Києві фрімаркет, де люди ділилися враженнями та одягом, переслідуючи мету спільного піклування одні про одних;📢 Ми долучилися до протесту проти призначення Андрія Вітренка на посаду Міністра освіти і науки України, оскільки людям, які займаються плагіатом, не місце на керівних посадах в освітній сфері;🏫 Ми провели влітку другу Вільну школу у Львові, де знову разом зібралися, щоб в атмосфері демократично організованого освітнього процесу ділитися знаннями, просвітлюватися та також обмінюватися одягом. Це важлива практика, необхідна для виховання демократичної свідомості шляхом безпосереднього залучення в навчальний процес, побудований на засадах кооперації, а не ієрархії;🗞 Ми надрукували від нашого покоління профспілки перший випуск газети, яку охоче брало студентство та із зацікавленістю читало. Ми переконані, що фізичні носії стають ковтком свіжого повітря в умовах засилля цифрової інформації (і готуємо ще один сюрприз🤫);🛡 Ми допомагали ЗСУ, збираючи гроші для волонтерських мереж та наших активістів на фронті.📚 Звісно, що всю нашу діяльність складно підсумувати в одному дописі. Ми загалом вели активну діяльність в осередках, писали аналітичні статті, проводили читацькі зустрічі та кіноклуби тощо.✊ Втілення змін на краще потребує повсякденної кропіткої роботи та дружніх спільнот, чия взаємодопомога мережею покриває всю взаємодію численну кількість людей, яка не байдужа до майбутнього освіти країни. Тож ми бажаємо вам гарно відсвяткувати та провести цей рік, а в новому — доєднатися до нас або створювати свої власні спільноти, і разом намагатися зробити так, щоб наступний рік став краще!З Новим роком! 🎄
🔴 Унаслідок ворожої атаки пошкоджено гуртожиток ЗНУ25 листопада близько 22:00 внаслідок ворожого удару, зазнав пошкоджень гуртожиток №3 Запорізького національного університету.Пряме влучання прийшлося у кутову частину будівлі. Унаслідок вибухової хвилі було частково зруйновано стіну, вибито частину вікон гуртожитку, а також близько 30% вікон навчального корпусу №2. Ушкоджено приміщення їдальні «Тетянин день» та четвертого гуртожитку. Також постраждали теплові мережі: зірвано батареї, пошкоджено обшивку з мінераловатного утеплювача. Тимчасово припинено подачу газу, тепла та електрики в окремі частини гуртожитку.Наразі триває обстеження об’єктів, працюють ремонтні бригади. Університет співпрацює з міською радою щодо відновлення вікон і залучення додаткових ресурсів.Найголовніше — постраждалих немає. ЗНУ вдячний усім співробітникам та студентам, які оперативно долучились до допомоги з усунення наслідків атаки.💳 Реквізити для благодійної допомоги ЗНУhttps://bit.ly/44QbIVS🫙 БО БФ «Молодь Майбутнього» • Волонтерський центр ЗНУ:https://send.monobank.ua/jar/6NygwXSmng4441 1111 2463 2344Робимо все можливе для якнайшвидшого відновлення пошкоджених об’єктів.Офіційний телеграм-канал ЗНУ: @official_znu
🇬🇷 День ПолітехніоСьогодні, 17 листопада, у Греції відзначається «День Політехніо» – державний вихідний день, приурочений до щорічного вшанування памʼяті студентів, які організували страйк проти фашистської хунти «Чорних полковників».🪖14 листопада 1973 року студенти забарикадувалися в стінах Афінської Політехніки (Політехніону) на знак протесту проти режиму «чорних полковників» та стали вимагати скасувати закон про примусову військову повинність, через який студенти були вимушені «розривати» навчальний процес. Вони також прагнули скасувати закон, який заміняв вибори ректора та студпарламенту студентами, на призначення «згори».💥Студенти захопили радіостанцію та час від часу виходили в ефір із закликами підтримки. Невдовзі тисячі студентів інших вишів та школярів приєднались до акції біля стін університету, а робітники підтримували їх на центральних площах та вулицях Греції. Страйк тривав кілька днів, поки 17 листопада уряд країни не віддав наказ атакувати університет танками. Десятки цивільних було вбито, тисячі було поранено. У результаті протест було придушено. Попри це, військовій хунті залишалось проіснувати недовго.🗳З відновленням демократії 30 грудня 1975 року університети користувались правом екстериторіальності: поліції було заборонено знаходитися в стінах ВНЗ. Щоправда, з 2019 року новий уряд Греції відмінив це право. Відтоді поліція регулярно вдирається до університетів країни, зриваючи навчальний процес, а також наносячи пошкодження як студентам, так і будівлям університетів.◾️ Зараз цей день для греків значить більше, ніж просто вихідний. Він присвячений вшануванню загиблих, памʼяті про трагічні події та нагадуванню про безмежну сміливість студентів у відстоюванні своїх прав.Українських студентів ми ж вітаємо з Міжнародним днем студента. Закликаємо пам'ятати, що студенти по всьому світу завжди були авангардом змін і бажаємо сил на нові звершення!Приєднатися | Підтримати нашу діяльність
📢 Щорічна конференція «Спільного» — долучайтеся!Цього року разом із дослідницями, дослідниками та активістками з різних країн ми «шукатимемо Європу» 🌍28 лютого 2022 року Україна надіслала заявку на вступ до Європейського Союзу, а вже 23 червня країна отримала статус кандидатки.Російське вторгнення стало поворотним моментом у євроінтеграційному процесі. Сьогодні питання приналежності до Європи не зводиться лише до географії. Ми маємо наново осмислити, що таке Європа — простір миру, демократії та прав людини, чи ринок без кордонів для капіталу, але з дедалі вищими мурами для мігрантів, поле боротьби імперіалістичних інтересів і підйому ультраправих рухів.Тож запрошуємо всіх 15–16 листопада долучитися до «пошуків Європи» та її альтернатив!Протягом двох днів говоритимемо про: ✊🏽 участь профспілок і громадських рухів у демократичних процедурах; 🚫 нові та старі кордони ЄС і виклики міграції; ⚠️ зростання впливу ультраправих партій і загрозу авторитарного повороту; 🌿 зелений перехід, екологічну політику та соціальну ціну кліматичних реформ.Конференція проходитиме в онлайн-форматі 💻Деталі про кожну панель і форми для реєстрації опублікуємо згодом.Після реєстрації ви зможете отримати доступ до синхронного перекладу 🗣Сподіваємося побачити якомога більше зацікавлених! Тож поширюйте допис серед колег, подруг і друзів 💌
ЩО НОВОГО В ОСВІТІ?Це знову наша новинна рубрика, де ми розповідаємо про актуальні новини освіти!🟰Завдання олімпіади з математики виявилися надто складними для школярів і школярок. 93% учасників та учасниць І (міського) етапу, що відбувся у Києві, не розв’язали жодного завдання за 8 клас. На це звернула увагу вчителька математики Катерина Халепа, коментуючи протоколи до попередніх результатів олімпіади. На її думку, у таких результатах винні не учасники та учасниці олімпіади, а відповідальні за її організацію — МОН та Мала академія наук. Вчителька пояснює такі результати дефіцитом вчителів математики у школах. «Скажіть мені, будь ласка, шановні організатори, Міністерство освіти, а ви знаєте, що в Києві не вистачає вчителів математики? Ви знаєте, що вчителів навантажили по 30 годин на ставку, і ще висять вакансії? Куди нам гуртки ще брати?» — зазначила Халепа. Зарплата вчителів, бюрократичне навантаження та недофінансування шкіл залишається однією з найбільших проблем української освіти. Щодо першої проблеми продовжують поступати хороші новини: бюджетний комітет підтримав підвищення зарплат для вчителів на 50%. Водночас, звичайного збільшення зарплат може бути мало, а тому реформа шкільної освіти має рухатися в напрямку демократизації освітнього процесу та зменшенні пустого бюрократичного навантаження вчителів, а також в напрямку покращення мережі педагогічних навчальних закладів.📉 Попри те що студентами на всіх рівнях стали понад 300 тис. осіб, студенти-першокурсники отримали лише понад 17 тис. державних грантів, а на бюджет на всі освітні рівні цьогоріч зараховано трохи більше за 98 тис. вступників. Разом з цим, цього року лише кожен восьмий виш набрав понад тисячу вступників, серед яких були у державні виші. Такі низькі цифри підтримки вступників від держави є проблемою для освіти в перспективі, оскільки вступники або їдуть за кордон, або обирають одну з «топових» спеціальностей, оскільки освіта стає інвестицією, а не способом отримати унікальні й цікаві знання. Слідкуйте за новинами освіти разом з нами, аби не пропустити важливих рішень, що стосуються всіх нас!Приєднатися | Підтримати нашу діяльність
TGLIST.COM.UA
