«Найбільше мріяв стати військовим». Пам'яті захисника із Малої Токмачки – Артьома ЧучкоВін долучився до війська, коли йому було 18 і пройшов шлях від піхотинця до снайпера, а згодом — розвідника. Більше року боронив Донецький напрямок, був двічі поранений, але знову і знову вертався на фронт. 7 листопада 2024 поблизу селища Неліпівка, Бахмутського району Артьом востаннє вийшов на бойове завдання"Його дуже сильно надихали приклади товаришів, які служили, ставали на захист. Один із його найкращих друзів – Костя Іщенко, також із Малої Токмачки рахується безвісти зниклим після оборони Азовсталі. Ще один хороший друг – Дмитро зараз має поранення. Артьом і сам надихав своїм прикладом інших. За ним багато друзів теж пішли на захист" Ще за життя, у серпні 2024 року Артьом був нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест». У грудні того ж року його нагородили «Хрестом хоробрих», уже посмертно. А у 2025 присвоїли орден За мужність ІІІ ступеня також посмертно.Спогади про воїна якому навіки 20, читайте за посиланням