Молись за Україну

Книга Пророка ІсаїГлава XXX¹ Горе непокірливим синам, — говорить Господь, — які роблять наради, але без Мене, і укладають союзи, але не за духом Моїм, щоб додавати гріх до гріха:² не запитавши вуст Моїх, йдуть у Єгипет, щоб підкріпити себе силою фараона й укритися під тінню Єгипту.³ Але сила фараона буде для вас соромом, і притулок під тінню Єгипту — нечестям;⁴ тому що князі його* вже у Цоані, і посли його дійшли до Ханеса.⁵ Усі вони будуть посоромлені через народ, який некорисний для них; не буде від нього ні допомоги, ні користи, але — стид і сором.⁶ Тягарі на тваринах, які йдуть на південь, по землі гноблення й утисків, звідки виходять левиці і леви, аспиди і летючі змії; вони несуть на хребтах ослів багатства свої і на горбах верблюдів скарби свої до народу, який не принесе їм користи.⁷ Бо допомога Єгипту буде марна і даремна; тому Я сказав їм: сила їх — сидіти спокійно.⁸ Тепер піди, накресли це на дошці у них, і впиши це у книгу, щоб залишилося на майбутній час, назавжди, навіки.⁹ Бо це народ непокірний, діти неправдиві, діти, які не хочуть слухати закону Господнього,¹⁰ які провидцям говорять: «перестаньте провидіти», і пророкам: «не пророкуйте нам правди, говоріть нам утішне, пророкуйте приємне;¹¹ зійдіть з дороги, ухиліться від путі; усуньте від очей наших Святого Ізраїлевого».¹² Тому так говорить Святий Ізраїлів: оскільки ви відкидаєте слово це, а сподіваєтеся на обман і неправду, і спираєтеся на те:¹³ то беззаконня це буде для вас, як тріщина, що загрожує падінням, виявлена у високій стіні, руйнування якої настане раптово, в одну мить.¹⁴ І Він зруйнує її, як розтрощують глиняну посудину, розбиваючи її без пощади, так що в уламках її не знайдеться і черепка, щоб узяти вогню з вогнища або зачерпнути води з водойми;¹⁵ бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїлів: залишаючись на місці й у спокої, ви спаслися б; у тиші й упованні міцність ваша; але ви не хотіли¹⁶ і говорили: «ні, ми на конях утечемо», — за те і побіжите; «ми на швидких поскачемо», — за те і ті, що переслідують вас, будуть швидкі.¹⁷ Від погрози одного побіжить тисяча, від погрози п’ятьох побіжите так, що залишок ваш буде як віха на вершині гори і як знамено на пагорбі.¹⁸ І тому Господь бариться, щоб поми́лувати вас, і тому ще утримується, щоб пожаліти вас; бо Господь є Бог правди: блаженні всі, що уповають на Нього!¹⁹ Народ буде жити на Сионі в Єрусалимі; ти не будеш багато плакати, — Він помилує тебе, за голосом волання твого, і як тільки почує його, відповість тобі.²⁰ І дасть вам Господь хліб у горі і воду в нужді; і вчителі твої уже не будуть ховатися, й очі твої будуть бачити вчителів твоїх;²¹ і вуха твої будуть чути слово, що говорить позаду тебе: «ось шлях, ідіть ним», якби ви ухилилися праворуч і якби ви ухилилися ліворуч.²² Тоді ви будете вважати скверною оклад ідолів зі срібла твого й оклад ідолів із золота твого; ти кинеш їх, як нечистоту; ти скажеш їм: геть звідси.

Книга Пророка ІсаїГлава XXIX¹ Горе Ариїлу, Ариїлу, місту, в якому жив Давид! прикладіть рік до року; нехай заколюють жертви.² Але Я стисну Ариїл, і буде плач і нарікання; і він залишиться у Мене, як Ариїл.³ Я розташуюся станом навколо тебе і стисну тебе сторожею спостерігачів, і збудую проти тебе укріплення.⁴ І будеш принижений, із землі будеш говорити, і глуха буде мова твоя з-під пороху, і голос твій буде, як голос утробомовця, і з-під пороху шепотіти буде голос твій.⁵ Безліч ворогів буде у тебе, як дрібний пил, і полчище лютих, як пліва, що розлітається; і це звершиться раптово, в одну мить.⁶ Господь Саваоф відвідає тебе громом і землетрусом, і сильним голосом, бурею і вихром, і полум’ям усепожерливого вогню.⁷ І як сон, як нічне сновидіння, буде безліч усіх народів, які воюють проти Ариїла, й усіх, що виступили проти нього й укріплень його і тих, що стиснули його.⁸ І як голодному сниться, ніби він їсть, але пробуджується, і душа його голодна; і як спраглому сниться, ніби він п’є, але пробуджується, і ось він знемагає, і душа його спрагла: те саме буде і з безліччю усіх народів, які воюють проти гори Сион.⁹ Чудуйтеся і дивуйтеся: вони осліпили інших, і самі осліпли; вони п’яні, але не від вина, — хитаються, але не від сикери;¹⁰ бо навів на вас Господь дух приспання і зімкнув очі ваші, пророки, і закрив ваші голови, прозорливці.¹¹ І всяке пророцтво для вас те саме, що слова в запечатаній книзі, яку подають тому, хто вміє читати книгу, і говорять: «прочитай її»; і той відповідає: «не можу, тому що вона запечатана».¹² І передають книгу тому, хто читати не вміє, і говорять: «прочитай її»; і той відповідає: «я не вмію читати».¹³ І сказав Господь: оскільки цей народ наближається до Мене вустами своїми, і язиком своїм шанує Мене, серце ж його далеко відстоїть від Мене, і благоговіння їх переді Мною є вивчення заповідей людських;¹⁴ то ось, Я ще незвичайно вчиню з цим народом, чудно і дивно, так що мудрість мудреців його загине, і розуму у розумних його не стане.¹⁵ Горе тим, які думають сховатися у глибині, щоб намір свій приховати від Господа, які роблять діла свої у мороці й говорять: «хто побачить нас? і хто пізнає нас?»¹⁶ Яка нерозсудливість! Хіба можна вважати гончара глиною? Чи скаже витвір про того, хто зробив його: «не він зробив мене»? і чи скаже твір про художника свого: «він не розуміє»?¹⁷ Ще трохи, дуже трохи, і Ливан чи не перетвориться на сад, а сад чи не будуть вважати за ліс?¹⁸ І у той день глухі почують слова книги, і прозріють із пітьми і мороку очі сліпих.¹⁹ І стражденні більше і більше будуть радіти у Господі, і бідні люди будуть торжествувати за Святого Ізраїля,²⁰ бо не буде більше кривдника, і хульник зникне, і будуть знищені усі поборники неправди,²¹ які заплутують людину у словах, і тому, хто вимагає суду, біля воріт розставляють сіті, і відштовхують правого.²² Тому так говорить про дім Якова Господь, Який відкупив Авраама: тоді Яків не буде у соромі, і лице його більше не зблідне.²³ Бо коли побачить у себе дітей своїх, діла рук Моїх, то вони свято будуть шанувати ім’я Моє і свято шанувати Святого Яковового, і благоговіти перед Богом Ізраїлевим.²⁴ Тоді ті, що блукають духом, пізнають мудрість, і непокірливі навчаться послуху.

Книга Пророка ІсаїГлава XXVIII¹ Горе вінку гордости п’яних єфремлян, зів’ялій квітці красивого вбрання його, яка на вершині плодючої долини уражених вином!² Ось, міцний і сильний у Господа, як злива з градом і згубний вихор, як розлита повінь бурхливих вод, із силою валить його на землю.³ Ногами топчеться вінок гордости п’яних єфремлян.⁴ І з зів’ялою квіткою красивого убрання його, яка на вершині плодючої долини, відбувається те саме, що буває із дозрілою раніше часу смоквою, яку, як тільки хто побачить, негайно бере у руку і проковтує її.⁵ У той день Господь Саваоф буде чудовим вінцем і славною діадемою для залишку народу Свого,⁶ і духом правосуддя для того, хто сидить на судилищі, і мужністю для тих, що відбивають ворога біля воріт.⁷ Але і ці хитаються від вина і збиваються зі шляху від сикери; священик і пророк спотикаються від міцних напоїв; переможені вином, збожеволіли від сикери, у видінні помиляються, у судженні спотикаються.⁸ Бо усі столи наповнені гидкою блювотиною, немає чистого місця. —⁹ А говорять: «кого хоче він учити вíдання? і кого врозумлювати проповіддю? віднятих від грудного молока, відлучених від сосків матері?¹⁰ Бо усе заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут трохи і там трохи».¹¹ За те белькотливими вустами і чужою мовою будуть говорити до цього народу.¹² Їм говорили: «ось — спокій, дайте спокій натрудженому, і ось — заспокоєння». Але вони не хотіли слухати.¹³ І стало у них словом Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут трохи, там трохи, — так що вони підуть, і упадуть горілиць, і розіб’ються, і потраплять у сітку і будуть уловлені.¹⁴ Отже, слухайте слово Господнє, хульники, правителі народу цього, який у Єрусалимі.¹⁵ Тому що ви говорите: «ми уклали союз зі смертю і з пеклом зробили договір: коли всевражаючий бич буде проходити, він не дійде до нас, — тому що неправду зробили ми притулком для себе, і обманом прикриємо себе».¹⁶ Тому так говорить Господь Бог: ось, Я покладаю в основу на Сионі камінь, — камінь випробуваний, наріжний, дорогоцінний, міцно утверджений: віруючий у нього не посоромиться.¹⁷ І поставлю суд мірилом і правду терезами; і градом знищиться притулок неправди, і води потоплять місце приховування.¹⁸ І союз ваш зі смертю зруйнується, і договір ваш із пеклом не встоїть. Коли піде всевражаючий бич, ви будете потоптані.¹⁹ Як тільки він піде, схопить вас; ходити ж буде щоранку, день і ніч, і одна чутка про нього буде вселяти жах.²⁰ Занадто коротка буде постіль, щоб простягнутися; занадто вузькою і ковдра, щоб загорнутися у неї.²¹ Бо повстане Господь, як на горі Перацимі; розгнівається, як на долині Гаваонській, щоб зробити діло Своє, надзвичайне діло, і звершити дію Свою, дивну Свою дію.²² Отже, не кощунствуйте, щоб кайдани ваші не стали міцнішими; бо я чув від Господа, Бога Саваофа, що знищення визначене для усієї землі.²³ Прихиліть вухо, і послухайте мого голосу; будьте уважні, і вислухайте промову мою.²⁴ Чи завжди хлібороб оре для посіву, борознить і боронить землю свою?²⁵ Ні; коли вирівняє поверхню її, він сіє чорнуху, або розсипає кмин, або розкидає пшеницю рядами, і ячмінь у визначеному місці, і просо поряд з ним.²⁶ І такого порядку вчить його Бог його; Він наставляє його.²⁷ Бо не молотять чорнуху котком зубцюватим, і коліс молотильних не катають по кмину; але палкою вибивають чорнуху, і кмин — палкою.²⁸ Зерновий хліб вимолочують, але не розбивають його; і водять по ньому молотильні колеса з конями їх, але не розтирають його.²⁹ І це походить від Господа Саваофа: дивні долі Його, велика премудрість Його!

Псалом 107¹ Пісня. Псалом Давидів.² Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!³ Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!⁴ Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,⁵ бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!⁶ Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!⁷ Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!⁸ У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.⁹ Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.¹⁰ Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!¹¹ Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?¹² Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?¹³ Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!¹⁴ Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших! Псалом 108¹ Боже слави моєї, не будь мовчазливий,² бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!³ І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,⁴ обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,⁵ вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!⁶ Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!⁷ Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!⁸ Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!⁹ Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!¹⁰ І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!¹¹ Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!¹² Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!¹⁴ Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!¹⁵ Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,¹⁶ ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!¹⁷ Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!¹⁸ Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!¹⁹ Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!²⁰ Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!²¹ А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,²² бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...²³ Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!²⁴ Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,²⁵ і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...²⁶ Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!²⁷ І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!²⁸ Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!²⁹ Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!³⁰ Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,³¹ бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

Книга Пророка ІсаїГлава XXIV¹ Ось, Господь спустошує землю і робить її неплідною: змінює вигляд її і розсіває тих, що живуть на ній.² І що буде з народом, те і зі священиком; що зі слугою, те і з господарем його; що зі служницею, те і з господинею її; що з тим, хто купує, те і з тим, що продає; що з позичальником, те і з позикодавцем; що з лихварем, те і з тим, що дає у ріст.³ Земля спустошена вкрай і зовсім розграбована, бо Господь прорік слово це.⁴ Ремствує, смутна земля; поник, смутний всесвіт; поникли ті, що підносилися над народом землі.⁵ І земля осквернена тими, що живуть на ній, бо вони переступили закони, змінили устав, порушили вічний завіт.⁶ За те прокляття поїдає землю, і несуть покарання ті, що живуть на ній; за те спалені мешканці землі, і небагато залишилося людей.⁷ Плаче сік грона; хворіє виноградна лоза; зітхають усі, що веселилися серцем.⁸ Припинилися веселощі з тимпанами; замовк шум тих, хто веселиться; затихли звуки гуслів;⁹ уже не п’ють вина з піснями; гірка сикера для тих, які п’ють її.¹⁰ Зруйноване запустіле місто, всі доми замкнені, не можна ввійти.¹¹ Плачуть за вином на вулицях; затьмарилася усяка радість; вигнана усяка веселість землі.¹² У місті лишилося запустіння, і ворота розвалилися.¹³ А посеред землі, між народами, буде те саме, що буває при оббиванні маслин, при оббиранні винограду, коли закінчене збирання.¹⁴ Вони піднесуть голос свій, торжествуючи у величі Господа, голосно будуть викликувати з моря.¹⁵ Отже, славте Господа на сході, на островах морських — ім’я Господа, Бога Ізраїлевого.¹⁶ Від краю землі ми чуємо пісню: «Слава Праведному!» І сказав я: лихо мені, лихо мені! горе мені! лиходії злодійствують, і злодійствують лиходії як злочинники.¹⁷ Жах і яма і петля для тебе, жителю землі!¹⁸ Тоді той, хто побіжить від крику жаху, упаде в яму; і хто вийде з ями, потрапить у петлю; бо вікна з небесної висоти розкриються, і основи землі потрясуться.¹⁹ Земля розтрощується, земля розпадається, земля сильно трясеться;²⁰ хитається земля, наче п’яний, і качається, як колиска, і беззаконня її тяжіє на ній; вона впаде, і вже не встане.²¹ І буде у той день: відвідає Господь воїнство піднесене на висоті і царів земних на землі.²² І будуть зібрані разом, як в’язні, у рів, і будуть зачинені у в’язниці, і після багатьох днів будуть покарані.²³ І почервоніє місяць, і засоромиться сонце, коли Господь Саваоф воцариться на горі Сионі й у Єрусалимі, і перед старійшинами його буде слава.

Книга Пророка ІсаїГлава XXIII¹ Пророцтво про Тир. — Ридайте, кораблі Фарсиса, бо він зруйнований; немає домів, і нема кому входити у доми. Так їм сповіщено із землі Киттийської.² Замовкніть, мешканці острова, який наповнювали купці сидонські, що плавають по морю.³ По великих водах привозили в нього насіння Сихора, жниво великої ріки, і був він торговищем народів.⁴ Посоромся, Сидоне; бо ось що говорить море, сила морська: «як би не мучилося я пологами і не народжувало, і не виховувало юнаків, не вирощувало дівчат».⁵ Коли звістка дійде до єгиптян, здригнуться вони, почувши про Тир.⁶ Переселяйтеся у Фарсис, ридайте, мешканці острова!⁷ Чи це ваше радісне місто, початок якого від днів древніх? Ноги його несуть його блукати у країні далекій.⁸ Хто визначив це Тиру, який роздавав вінці, якого купці були князями, торговці — знаменитостями землі?⁹ Господь Саваоф визначив це, щоб посоромити гордовитість усякої слави, щоб принизити всі знаменитості землі.¹⁰ Ходи по землі твоїй, дочко Фарсиса, як ріка: немає більше перепони.¹¹ Він простяг руку Свою на море, потряс царства; Господь дав повеління про Ханаана зруйнувати укріплення його¹² і сказав: ти не будеш більше радіти, осоромлена дівчино, дочко Сидона! Вставай, іди в Киттим, але і там не буде тобі спокою.¹³ Ось земля халдеїв. Цього народу раніше не було; Ассур поклав йому початок з мешканців пустель. Вони ставлять вежі свої, руйнують палаци його, перетворюють його на руїни.¹⁴ Ридайте, кораблі фарсиські! Бо твердиня ваша розорена.¹⁵ І буде в той день, забудуть Тир на сімдесят років, мірою днів одного царя. Після закінчення ж сімдесяти років з Тиром буде те саме, що співають про блудницю:¹⁶ «візьми цитру, ходи по місту, забута блуднице! Грай складно, співай багато пісень, щоб згадали про тебе».¹⁷ І буде, після закінчення сімдесяти років, Господь відвідає Тир; і він знову почне одержувати прибуток свій і буде блудодіяти з усіма царствами земними по всьому всесвіту.¹⁸ Але торгівля його і прибуток його будуть присвячувані Господу; не будуть замкнені і покладені в комори, бо до тих, що живуть перед лицем Господа, буде переходити прибуток від торгівлі його, щоб вони їли до ситости і мали одяг міцний.

Книга Пророка ІсаїГлава XXII¹ Пророцтво про долину видіння. — Що з тобою, що ти весь зійшов на покрівлі?² Місто гамірливе, яке хвилюється, місто радісне! Уражені твої не мечем убиті і не у битві померли; ³ усі вожді твої бігли разом, але були зв’язані стрільцями; усі знайдені у тебе зв’язані разом, як би далеко не бігли.⁴ Тому говорю: залиште мене, я буду плакати гірко; не намагайтеся утішати мене у розоренні дочки народу мого.⁵ Бо день сум’яття і потоптання і збентеження у долині видіння від Господа, Бога Саваофа. Ламають стіну, і крик піднімається у гори.⁶ І Елам несе сагайдак; люди на колісницях і вершники, і Кир оголює щит.⁷ І ось, кращі долини твої повні колісниць, і вершники вишикувалися навпроти воріт,⁸ і знімають покров із Юдеї; і ти у той день звертаєш погляд на запас зброї у домі кедровому.⁹ Але ви бачите, що багато проламів у стіні міста Давидового, і збираєте во́ди у нижньому ставку;¹⁰ і відзначаєте доми у Єрусалимі, і руйнуєте доми, щоб зміцнити стіну;¹¹ і влаштовуєте між двома стінами сховище для вод старого ставка. А на Того, Хто це робить, не дивитеся, і не дивитеся на Того, Хто здавна визначив це.¹² І Господь, Господь Саваоф, закликає вас у цей день плакати і тужити, й обстригти волосся й опоясатися веретищем.¹³ Але ось, веселощі і радість! Убивають волів, і ріжуть овець; їдять м’ясо, і п’ють вино: «будемо їсти і пити, бо завтра помремо!»¹⁴ І відкрив мені у вуха Господь Саваоф: не буде прощено вам це нечестя, доки не помрете, сказав Господь, Господь Саваоф.¹⁵ Так сказав Господь, Господь Саваоф: іди собі, піди до цього царедворця, до Севни, начальника палацу [і скажи йому]:¹⁶ що у тебе тут, і хто тут у тебе, що ти тут висікаєш собі гробницю? — Він висікає собі гробницю на підвищенні, вирубує у скелі житло собі.¹⁷ Ось, Господь перекине тебе, як кидає сильна людина, і стисне тебе у клубок;¹⁸ згорнувши тебе у згорток, кине тебе, як меч, у землю простору; там ти помреш, і там чудові колісниці твої будуть ганьбою для дому господаря твого.¹⁹ І зіштовхну тебе з місця твого, і скину тебе зі ступеня твого.²⁰ І буде у той день, прикличу раба Мого Елиакима, сина Хелкиїного,²¹ і вдягну його в одяг твій, і поясом твоїм підпережу його, і владу твою передам до рук його; і буде він батьком для жителів Єрусалима і для дому Іудиного.²² І ключ дому Давидового покладу на рамена його; відчинить він, і ніхто не зачинить; зачинить він, і ніхто не відчинить.²³ І зміцню його як цвях у твердому місці; і буде він як сідалище слави для дому батька свого.²⁴ І буде висіти на ньому вся слава дому батька його, дітей та онуків, усього домашнього начиння до останніх музичних інструментів.²⁵ У той день, — говорить Господь Саваоф, — похитнеться цвях, укріплений у твердому місці, і буде вибитий, і впаде, і розпадеться уся вага, яка на ньому: бо Господь говорить.

Книга Пророка ІсаїГлава XXI¹ Пророцтво про пустелю приморську. — Як бурі на півдні носяться, йде він від пустелі, із землі страшної.² Грізне видіння показане мені: грабіжник грабує, спустошувач спустошує; піднімайся, Еламе, облягай, Миде! усім стогнанням я покладу кінець.³ Від цього стегна мої трясуться; муки схопили мене, як муки тієї, що народжує. Я схвильований від того, що чую; я збентежений від того, що бачу.⁴ Серце моє тремтить; дрож б’є мене; відрадна ніч моя перетворилася на жах для мене.⁵ Готують стіл, розстилають покривала, — їдять, п’ють. «Вставайте, князі, мажте щити!»⁶ Бо так сказав мені Господь: піди, постав сторожа; нехай він розповідає, що побачить.⁷ І побачив він вершників на конях, вершників на ослах, вершників на верблюдах, що їхали попарно; і вслухався він старанно, з великою увагою, —⁸ і закричав, як лев: господарю мій! на сторожі стояв я весь день, і на місці моєму залишався цілі ночі:⁹ і ось, їдуть люди, вершники на конях попарно. Потім він виголосив і сказав: упав, упав Вавилон, і всі ідоли богів його лежать на землі розбиті.¹⁰ О, вимолочений мій і син току мого! Що чув я від Господа Саваофа, Бога Ізраїлевого, те і сповістив вам.¹¹ Пророцтво про Думу. — Кричать до мене із Сеїра: сторож! скільки ночі? сторож! скільки ночі?¹² Сторож відповідає: наближається ранок, але ще ніч. Якщо ви наполегливо запитуєте, то наверніться і приходьте.¹³ Пророцтво про Аравію. — У лісі аравійському ночуйте, каравани деданські!¹⁴ Хто живе у землі Фемайській! несіть воду назустріч спраглим; з хлібом зустрічайте тих, що біжать,¹⁵ бо вони від мечів біжать, від меча оголеного і від лука натягнутого, і від лютости війни.¹⁶ Бо так сказав мені Господь: ще рік, рівний року найманця, і вся слава Кидарова щезне,¹⁷ і луків у хоробрих синів Кидара залишиться небагато: так сказав Господь, Бог Ізраїлів.

Книга Пророка ІсаїГлава XIX¹ Пророцтво про Єгипет. — Ось, Господь сидить на хмарі легкій і гряде в Єгипет. І затремтять від лиця Його ідоли єгипетські, і серце Єгипту розтане у ньому.² Я озброю єгиптян проти єгиптян; і будуть битися брат проти брата і друг проти друга, місто з містом, царство з царством.³ І дух Єгипту знеможе у ньому, і зруйную раду його, і вдадуться вони до ідолів і до чаклунів, і до тих, що викликають мертвих, і до ворожбитів.⁴ І віддам єгиптян до рук володаря жорстокого, і лютий цар буде панувати над ними, говорить Господь, Господь Саваоф.⁵ І виснажаться води у морі і ріка вичерпається і висохне;⁶ і збідніють ріки, і канали єгипетські обміліють і висохнуть; очерет і тростина зав’януть.⁷ Поля біля ріки, по берегах ріки, і все, посіяне біля ріки, засохне, розвіється і зникне.⁸ І заплачуть рибалки, і заридають усі, хто кидає вудку в ріку, і ті, що ставлять сіті у воді, засмутяться,⁹ і будуть збентежені ті, що обробляють льон, і ткачі білих полотен;¹⁰ і будуть роздерті сіті, й усі, які мають насадки для живої риби, впадуть духом.¹¹ Так! збожеволіли князі цоанські; рада мудрих радників фараонових стала безглуздою. Як скажете ви фараонові: «я син мудреців, син царів древніх?»¹² Де вони? де твої мудреці? нехай вони тепер скажуть тобі; нехай довідаються, що́ Господь Саваоф визначив про Єгипет.¹³ Збожеволіли князі цоанські; впали в оману князі мемфиські, і звів Єгипет з путі глав племен його.¹⁴ Господь послав у нього дух сп’яніння; і вони ввели Єгипет в оману в усіх ділах його, подібно до того, як п’яний бродить по блювотині своїй.¹⁵ І не буде в Єгипті такого діла, яке вміли б зробити голова і хвіст, пальма і тростина.¹⁶ У той день єгиптяни будуть подібні до жінок, і затремтять і убояться руху руки Господа Саваофа, яку Він підніме на них.¹⁷ Земля Іудина зробиться жахом для Єгипту; хто згадає про неї, той затремтить від визначення Господа Саваофа, яке Він ухвалив про нього.¹⁸ У той день п’ять міст у землі Єгипетській будуть говорити мовою ханаанською і клястися Господом Саваофом; одне назветься містом сонця.¹⁹ У той день жертовник Господу буде посередині землі Єгипетської, і пам’ятник Господу — біля меж її.²⁰ І буде він знаменням і свідченням про Господа Саваофа у землі Єгипетській, тому що вони воззвуть до Господа з причини гнобителів, і Він пошле їм спасителя і заступника, і визволить їх.²¹ І Господь явить Себе в Єгипті; і єгиптяни у той день пізнають Господа і принесуть жертви і дари, і дадуть обітниці Господу, і виконають.²² І уразить Господь Єгипет; уразить і зцілить; вони навернуться до Господа, і Він почує їх, і зцілить їх.²³ У той день з Єгипту в Ассирію буде велика дорога, і буде приходити Ассур у Єгипет, і єгиптяни — в Ассирію; і єгиптяни разом з ассиріянами будуть служити Господу.²⁴ В той день Ізраїль буде третім з Єгиптом і Ассирією; благословення буде посеред землі,²⁵ яку благословить Господь Саваоф, говорячи: благословенний народ Мій — єгиптяни, і діла рук Моїх — ассиріяни, і спадщина Моя — Ізраїль.

Книга Пророка ІсаїГлава XVIII¹ Горе землі, яка осіняє крилами по той бік рік ефіопських,² і посилає послів по морю, у папірусних суднах по водах! Ідіть, швидкі посли, до народу міцного і бадьорого, до народу страшного від початку і донині, до народу рослого і який усе топче, землю якого розрізають ріки.³ Усі ви, що населяєте всесвіт і живете на землі! дивіться, коли знамено підніметься на горах, і, коли засурмить труба, слухайте!⁴ Бо так Господь сказав мені: Я спокійно дивлюся з оселі Моєї, як світла теплота після дощу, як хмара роси під час жнивної спеки.⁵ Бо раніше збирання винограду, коли він відцвіте, і грона почнуть дозрівати, Він обріже ножем гілки і відкине, і відрубає гілля.⁶ І залишать усе хижим птахам на горах і звірам польовим; і птахи будуть проводити там літо, а всі звірі польові будуть зимувати там.⁷ У той час буде принесений дар Господу Саваофу від народу міцного і бадьорого, від народу страшного від початку і донині, від народу рослого, і який усе́ топче, землю якого розрізають ріки, — до місця імені Господа Саваофа, на гору Сион.