Книга пророка Іоїля
Глава ІІ
¹ Сурміть трубою на Сионі і бийте тривогу на святій горі Моїй; нехай тремтять усі жителі землі, бо настає день Господній, бо він близько —
² день темряви і мороку, день хмарний і туманний: як ранкова зоря поширюється по горах народ численний і сильний, якого не бувало від віку і після того не буде у роди родів.
³ Перед ним пожирає вогонь, а за ним палить полум’я; перед ним земля, як сад Едемський, а позаду нього буде спустошений степ, і нікому не буде порятунку від нього.
⁴ Вигляд його як вигляд коней, і скачуть вони, як вершники;
⁵ скачуть по вершинах гір ніби зі стуком колісниць, ніби з тріском вогненного полум’я, яке пожирає солому, як сильний народ, вишикуваний до битви.
⁶ Побачивши його, затремтять народи, у всіх лиця збліднуть.
⁷ Як борці біжать вони і як хоробрі воїни залазять на стіну, і кожен іде своєю дорогою, і не збивається зі шляхів своїх.
⁸ Не давлять одне одного, кожен іде своєю стежкою, і падають на списи, але залишаються неушкодженими.
⁹ Бігають по місту, піднімаються на стіни, залазять на доми, входять у вікна, як злодії.
¹⁰ Перед ними потрясеться земля, похитнеться небо; сонце і місяць потьмаряться, і зірки втратять своє світло.
¹¹ І Господь дасть глас Свій перед воїнством Своїм, бо дуже численне полчище Його і могутній виконавець слова Його; бо великий день Господній і дуже страшний, і хто витримає його?
¹² Але і нині ще говорить Господь: наверніться до Мене всім серцем своїм у посту, плачу і риданні.
¹³ Роздирайте серця ваші, а не одяг ваш, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкує про біди.
¹⁴ Хто знає, чи не змилостивиться Він, і чи не залишить благословення, хлібного приношення й узливання Господу Богу вашому?