Джерело
Молись за Україну | Псалом XCII[Хвалебна пісня Давида. В день передсуботній, коли була нас...
270 Охват/переглядів
2026-10-13 19:00
Повідомлення №2773
Псалом XCII
[Хвалебна пісня Давида. В день передсуботній, коли була населена земля.]
¹ Господь воцарився, у красу зодягнувся. Зодягнувся Господь у силу [і] опоясався. Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона.
² Престіл Твій, Господи, од вічності, споконвіку Ти єси Бог.
³ Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки піднесли хвилі свої.
⁴ Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря.
⁵ Одкровення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.
Псалом XCIII
[Псалом Давида в четвертий день тижня.]
¹ Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе!
² Встань, Судде землі, дай відплату гордим.
³ Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися?
⁴ Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня.
⁵ Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє.
⁶ Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають.
⁷ І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова».
⁸ Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму?
⁹ Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить?
¹⁰ Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас?
¹¹ Знає Господь замисли людські, що вони марні.
¹² Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого,
¹³ щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму.
¹⁴ Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого.
¹⁵ Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем.
¹⁶ Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня?
¹⁷ Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя.
¹⁸ Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене.
¹⁹ Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою.
²⁰ Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону?
²¹ Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять.
²² Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї.
²³ Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш.
Псалом XCIV
[Хвалебна пісня Давида.]
¹ Прийдіть, у радості заспіваємо Господу, виголосимо славу Спасителю нашому.
² Станьмо перед лицем Його з хвалою, піснями прославимо Його.
³ Бо Господь — Бог великий і Цар великий над усіма сильними землі.
⁴ Бо в руці Його всі глибини землі, і висоти гір всі Його.
⁵ І море — Його, бо Він створив його, і сушу створили руки Його.
⁶ Прийдіть, поклонімось і припадімо до Нього, та, схиливши коліна, помолимось перед Господом, Який створив нас.
⁷ Бо Він — Бог наш, а ми, люди, — паства Його і вівці руки Його. О, коли б ви нині послухали голосу Його:
⁸ «Не робіть жорстокими сердець ваших, як у Мереві, як у день випробовування в пустелі,
⁹ де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене, хоч бачили діла Мої.
¹⁰ Сорок років гнівив Мене рід цей, і Я сказав: народ цей заблукав серцем; вони не пізнали шляхів Моїх.
¹¹ Тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть у спокій Мій».
[Хвалебна пісня Давида. В день передсуботній, коли була населена земля.]
¹ Господь воцарився, у красу зодягнувся. Зодягнувся Господь у силу [і] опоясався. Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона.
² Престіл Твій, Господи, од вічності, споконвіку Ти єси Бог.
³ Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки піднесли хвилі свої.
⁴ Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря.
⁵ Одкровення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.
Псалом XCIII
[Псалом Давида в четвертий день тижня.]
¹ Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе!
² Встань, Судде землі, дай відплату гордим.
³ Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися?
⁴ Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня.
⁵ Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє.
⁶ Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають.
⁷ І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова».
⁸ Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму?
⁹ Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить?
¹⁰ Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас?
¹¹ Знає Господь замисли людські, що вони марні.
¹² Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого,
¹³ щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму.
¹⁴ Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого.
¹⁵ Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем.
¹⁶ Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня?
¹⁷ Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя.
¹⁸ Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене.
¹⁹ Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою.
²⁰ Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону?
²¹ Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять.
²² Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї.
²³ Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш.
Псалом XCIV
[Хвалебна пісня Давида.]
¹ Прийдіть, у радості заспіваємо Господу, виголосимо славу Спасителю нашому.
² Станьмо перед лицем Його з хвалою, піснями прославимо Його.
³ Бо Господь — Бог великий і Цар великий над усіма сильними землі.
⁴ Бо в руці Його всі глибини землі, і висоти гір всі Його.
⁵ І море — Його, бо Він створив його, і сушу створили руки Його.
⁶ Прийдіть, поклонімось і припадімо до Нього, та, схиливши коліна, помолимось перед Господом, Який створив нас.
⁷ Бо Він — Бог наш, а ми, люди, — паства Його і вівці руки Його. О, коли б ви нині послухали голосу Його:
⁸ «Не робіть жорстокими сердець ваших, як у Мереві, як у день випробовування в пустелі,
⁹ де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене, хоч бачили діла Мої.
¹⁰ Сорок років гнівив Мене рід цей, і Я сказав: народ цей заблукав серцем; вони не пізнали шляхів Моїх.
¹¹ Тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть у спокій Мій».