Псалом LXXVIII
Псалом Асафа.
¹ Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну.
² Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним.
³ Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх.
⁴ Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас.
⁵ Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє?
⁶ Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають.
⁷ Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили.
⁸ Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми.
⁹ Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого.
¹⁰ Щоб не сказали язичники: «Де Бог їх?» Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх.
¹¹ Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть.
¹² Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи.
¹³ А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою.
 
Псалом LXXIX
¹ Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа.
² Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися.
³ Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас.
⁴ Боже, наверни нас, осяй нас світом лиця Твого, і ми спасемося.
⁵ Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх?
⁶ Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою.
⁷ Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас.
⁸ Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
⁹ З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її.
¹⁰ Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю.
¹¹ Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих.
¹² Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату).
¹³ Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою.
¹⁴ Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його.
¹⁵ Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей.
¹⁶ І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе.
¹⁷ Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть.
¹⁸ Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе.
¹⁹ А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє.
²⁰ Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.