Книга пророка Даниїла
Глава XІІІ (продовження)
*
³⁶ І сказали старійшини: коли ми ходили по саду одні, увійшла ця з двома служницями і зачинила двері саду, і відіслала служниць;
³⁷ і прийшов до неї юнак, який ховався там, і ліг з нею.
³⁸ Ми, знаходячись у кутку саду і бачачи таке беззаконня, побігли на них,
³⁹ і побачили їх з’єднаними, і того не могли затримати, тому що він був сильніший за нас і, відчинивши двері, вискочив.
⁴⁰ Але цю ми схопили і допитували: хто був цей юнак? але вона не хотіла оголосити нам. Про це ми свідчимо.
⁴¹ І повірило їм зібрання, як старійшинам народу і суддям, і засудили її на смерть.
⁴² Заволала Сусанна гучним голосом і сказала: Боже вічний, що відаєш таємне і знаєш усе раніше буття його!
⁴³ Ти знаєш, що вони неправдиво свідчили проти мене, і ось, я помираю, не зробивши нічого, що ці люди злісно вигадали на мене.
⁴⁴ І почув Господь голос її.
⁴⁵ І коли вона ведена була на смерть, збудив Бог святий дух молодого юнака, на ім’я Даниїл,
⁴⁶ і він закричав гучним голосом: чистий я від крови її!
⁴⁷ Тоді обернувся до нього весь народ і сказав: що це за слово, яке ти сказав?
⁴⁸ Тоді він, ставши посеред них, сказав: чи так ви нерозумні, сини Ізраїля, що, не дослідивши і не довідавшись істини, засудили дочку Ізраїля?
⁴⁹ Поверніться у суд, бо ці неправдиво проти неї засвідчили.
⁵⁰ І негайно весь народ повернувся, і сказали йому старійшини: сідай посеред нас і оголоси нам, тому що Бог дав тобі старійшинство.
⁵¹ І сказав їм Даниїл: відокремте їх один від одного подалі, і я допитаю їх.
⁵² Коли ж вони відокремлені були один від одного, покликав одного з них і сказав йому: ти, що постарів у злих днях! нині виявилися гріхи твої, які ти робив колись,
⁵³ чинячи суди неправедні, засуджуючи невинних і виправдовуючи винних, тоді як Господь говорить: «невинного і правого не умертвляй».
⁵⁴ Отже, якщо ти цю бачив, скажи, під яким деревом бачив ти їх, що розмовляли одне з одним? Він сказав: під мастиковим.
⁵⁵ Даниїл сказав: точно, сказав ти неправду на твою голову; бо ось, ангел Божий, прийнявши рішення від Бога, розсіче тебе навпіл.
⁵⁶ Видаливши його, він наказав привести іншого і сказав йому: плем’я Ханаана, а не Іуди! Краса спокусила тебе, і похіть розбестила серце твоє.
⁵⁷ Так чинили ви з дочками Ізраїля, і вони зі страху мали спілкування з вами; але дочка Іуди не потерпіла беззаконня вашого.
⁵⁸ Отже, скажи мені: під яким деревом ти застав їх, що розмовляли між собою? Він сказав: під зеленим дубом.
⁵⁹ Даниїл сказав йому: точно, сказав ти неправду на твою голову; бо ангел Божий з мечем чекає, щоб розсікти тебе навпіл, щоб знищити вас.
⁶⁰ Тоді все зібрання закричало гучним голосом, і благословили Бога, Який спасає тих, хто надіється на Нього,
⁶¹ і повстали на обох старійшин, тому що Даниїл їхніми вустами викрив їх, що вони неправдиво свідчили;
⁶² і зробили з ними так, як вони зловмислили проти ближнього, за законом Мойсеєвим, і умертвили їх; і врятована була у той день кров невинна.
⁶³ Хелкія ж і дружина його прославили Бога за дочку свою Сусанну з Іоакимом, чоловіком її, і з усіма родичами, тому що не знайдено було у ній ганебного діла.
⁶⁴ І Даниїл став великим перед народом з того дня і потім.
 
*
 
 XІІІ-а і XІV-а глави перекладені з грецької, тому що в єврейському тексті їх немає.