Псалом CXLIIПсалом Давида, [коли його переслідував син — Авессалом.]¹ Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй.² І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих.³ Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих.⁴ І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє.⁵ Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся.⁶ До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою.⁷ Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу.⁸ Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою.⁹ Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся,¹⁰ навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди;¹¹ імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою¹² і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є. Псалом CXLIIIПсалом Давида. [Проти Голіафа.]¹ Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви.² Він — милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він — щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене.³ Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них?⁴ Людина — як подих вітру; дні її — як тінь, що зникає.⁵ Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір — і з них піде дим.⁶ Блисни блискавкою — і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої — і розвій їх.⁷ Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, — з руки синів чужих,⁸ що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.⁹ Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі,¹⁰ бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого.¹¹ Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.¹² Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах.¹³ Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших.¹⁴ Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших.¹⁵ Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь — Бог його.