Нові правила громадянства можна застосовувати і до старих заяв

Привіт всім!

Ви пам’ятаєте, скільки було розмов про нові правила отримання шведського громадянства. Основну вимогу щодо hemvist збільшили з п’яти до восьми років.

Дуже багато дискусій було про те, що робити із заявами, які люди вже подали за старим законодавством. Чи мають їх розглядати за правилами, які діяли на момент подання, чи вже за новими правилами, які діють на момент прийняття рішення.

Lagrådet критикував відсутність перехідних положень. У Риксдазі також пропонували їх запровадити, щоб старі заяви розглядали за старими правилами. Але цю пропозицію не прийняли.

Новий закон набув чинності без перехідних правил, і Migrationsverket почав відмовляти людям, які прожили п’ять років та вже подали заяви, але не виконують нову восьмирічну вимогу.

Тепер починають надходити рішення судів.

Сьогодні я отримала одне з перших таких рішень і почитала його. Одразу скажу, що це рішення суду першої інстанції. Його ще можна оскаржити, тому остаточної крапки тут немає. Але рішення все одно дуже цікаве.

У цій справі чоловік подав заяву на громадянство ще в червні 2025 року. На момент подання він уже виконував п’ятирічну вимогу. Але Migrationsverket прийняв рішення 9 червня 2026 року — через три дні після набрання чинності новим законом. До чоловіка застосували вже восьмирічну вимогу та відмовили у громадянстві.

Він оскаржив відмову і дуже серйозно підготувався до справи. Посилався на принципи правової визначеності, законних очікувань, рівного ставлення та належного адміністрування. Також пояснював, що не він винен у тому, що Migrationsverket розглядав заяву більше року.

До справи навіть подали два окремі правові висновки: від професора конституційного права та доцента європейського права.

Такі висновки можна замовити у науковців або інших фахівців, які досліджують конкретну правову сферу. Вони аналізують законодавство та пояснюють, як, на їхню думку, треба його тлумачити. Суд не зобов’язаний погоджуватися з таким висновком, але це серйозна правова аргументація, а не просто думка сторони у справі.

Проте суд аргументи заявника розглянув, але не прийняв.
Суд зазначив, що за загальним правилом рішення в адміністративній справі приймають за законодавством, яке діє на момент прийняття рішення. Крім того, законодавець свідомо вирішив не вводити перехідні положення. У підготовчих матеріалах також написано, що нові вимоги мають застосовуватися до заяв, поданих раніше.

Тобто подання заяви не «фіксує» для людини старе законодавство.

Суд також визнав, що через строки розгляду справи, подані приблизно одночасно, можуть отримати різний результат. Комусь встигли надати громадянство до зміни закону, а комусь рішення прийняли вже після неї.
Але, на думку суду, це не порушує принцип рівного ставлення.

Навіть тривалий розгляд заяви не дає права вимагати застосування старих правил і не є достатньою підставою для винятку з восьмирічної вимоги.

Не скажу, що висновок суду мене дуже здивував. Коли законодавець настільки чітко відмовився від перехідних положень, суду складно дійти протилежного висновку.

Але справа цікава тим, що заявник використав досить сильну правову аргументацію, залучив науковців і послався на право ЄС. І все одно суд підтвердив підхід Migrationsverket, що застосовується закон, який діє на момент прийняття рішення, навіть якщо заяву подали значно раніше.

Для людей, які чекали на рішення роками, це, звичайно, досить жорстко. Але принаймні тепер ми бачимо, як це питання оцінює суд першої інстанції.

А як ви вважаєте: заяви, подані до зміни закону, мали розглядати за старими правилами? Чи нормально застосовувати закон, який діє на день прийняття рішення?
———
🤖 Текст мій, відредаговано за допомогою ШІ
✨ Підтримати мою роботу можна реакцією або голосом за канал: https://t.me/pravoSweden?boost
При копіюванні чи переказі змісту, будь ласка, вказуйте посилання на канал. Це важливо для підтримки і розвитку ресурсу. Дякую!

👥 Якщо вважаєте цю інформацію корисною — поширте канал Юридична Швеція для українців (https://t.me/pravoSweden)