Потішная Кліо | Моє повернення від українських буднів до робочих трудовиєбуднів відбув...

Моє повернення від українських буднів до робочих трудовиєбуднів відбувається під акомпонемент чергового масованого обстрілу, тому трохи відстороненої інформаційної повістки про Мезоамериканські кодекси!Є одна особливість давніх мезоамериканських цивілізацій, про яку майже не говорять: у них були справжні книги. Книжка була фундаментом культури: невипадково на науатлі Мезоамерику називали Амоштляльпан (Amoxtlalpan, «країна книг»). Створення цих рукописів, тлакуілóллі, було заняттям почесним, вважалося мистецтвом: майстри-художники тлакуїло зображували складні релігійні уявлення, пророцтва та історію свого народу.Кодекси створювали навіть знатні жінки: у Кодексі Теллеріано-Ременсіс (фото 1) зліва сидить жінка-художник. Після іспанського завоювання мистецтво тлакуіоллі не тільки не згасло, воно розквітло: корінні громади потребували нових документів для відстоювання своїх прав у соціальних, правових та економічних умовах, що змінилися. Кажуть, конкістадори, побачивши «розписні книги» у Тлашкалі, Тескоко, Тлателолько та Теночтітлані, були вражені. Однак це не завадило їм влаштувати їх варварське їх знищення. До речі, не лише іспанці спалювали кодекси: бібліотеки Тескоко, наприклад, розорили тлашкальтеки, союзники Кортеса. Свою роль відіграла і крихкість матеріалів, з яких було зроблено книжки. У результаті до наших днів дійшло не так багато оригінальних документів. У Мексиці сьогодні зберігається лише один доіспанський кодекс: Коломбіно з Тутутепека (фото 2), що в прибережному штаті Оахака.З 1520 року, як у листі Кортеса імператору Карлу I вперше згадані «розписні книжки», й упродовж наступних століть кодекси масово вивозилися зарубіжних країн. Тепер їх можна зустріти у державних та приватних колекціях у всьому світі. Лише наприкінці ХІХ століття Мексика перейнялася питанням повернення стародавніх книг на батьківщину.Досі неясно, коли саме в Мезоамериці почали виготовляти книги з оленячої шкіри, паперу яматль чи великих тканинних полотен. Кодекси могли бути ще у ольмеків в епоху розквіту їхньої культури (бл. 1250–600 рр. до н.е.). Один із найдавніших відомих зразків був знайдений у похованні майя в археологічній зоні Мірадор у Чьяпасі, однак у такому жалюгідному стані, що розкрити його та прочитати вміст так і не вдалося (фото 3). Артефакт відносять до періоду 250-500 років. н.е.